Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
125 Пісня прочан. Ті, хто надію складає на Господа, вони як Сіонська гора, яка не захитається, яка буде стояти повік!
2 Єрусалим, гори круг нього, а Господь круг народу Свого відтепер й аж навіки!
3 Не спочине бо берло нечестя на долі тих праведних, щоб праведні не простягли своїх рук до неправди.
4 Зроби ж, Господи, добре для добрих, та для простосердих!
5 Тих же, що збочують на свої манівці, нехай їх провадить Господь разом із беззаконцями! Мир на ізраїля!
1 Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,
2 щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,
3 щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,
4 щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.
5 Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,
6 щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.
7 Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.
8 Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!
11 Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,
12 живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!
13 Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.
14 Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,
15 сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,
16 бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17 Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:
18 то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!
19 Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!
2 Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чому осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.
2 А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.
3 Чи ти думаєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, що ти втечеш від суду Божого?
4 Або погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння?
5 Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'явлення справедливого суду Бога,
6 що кожному віддасть за його вчинками:
7 тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, життя вічне,
8 а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів.
9 Недоля та утиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та геллена,
10 а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та гелленові.
11 Бо не дивиться Бог на обличчя!