Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
118 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
2 Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя!
14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!
15 Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!
16 Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда!
17 Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!
18 Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.
19 Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!
20 Це брама Господня, праведники в неї входять.
21 Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені!
22 Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,
23 від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
24 Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!
3 По ночах на ложі своїм я шукала того, кого покохала душа моя... Шукала його, та його не знайшла...
2 Хай устану й нехай я пройдуся по місті, хай на вулицях та на майданах того пошукаю, кого покохала душа моя! Шукала його, та його не знайшла...
3 Спіткали мене сторожі, що по місті проходять... Чи не бачили часом того, кого покохала душа моя?
4 Небагато пройшла я від них, та й знайшла я того, кого покохала душа моя: схопила його, й не пустила його, аж поки його не ввела у дім неньки своєї, та в кімнату тієї, що в утробі носила мене!...
5 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...
6 Хто вона, що виходить із пустині, немов стовпи диму, окурена миррою й ладаном, всілякими пахощами продавця?
7 Ось ложе його, Соломонове, шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!
8 Усі вони мають меча, усі вправні в бою, кожен має свого меча при своєму стегні проти страху нічного.
9 Ноші зробив собі цар Соломон із ливанських дерев:
10 стовпці їхні зробив він із срібла, а їхне опертя золоте, пурпурове сидіння, їхня середина вистелена коханням дочок єрусалимських!...
11 Підіть і побачте, о дочки сіонські, царя Соломона в вінку, що ним мати його увінчала його в день весілля його та в день радости серця його!
16 Як минула ж субота, Марія Магдалина, і Марія Яковова, і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити Його.
2 І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до гробу вони прибули,
3 і говорили одна одній: Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?
4 А зиркнувши, побачили, що камінь відвалений; був же він дуже великий...
5 І, ввійшовши до гробу, побачили там юнака, що праворуч сидів, і був одягнений в білу одежу, і жахнулись вони...
6 А він промовляє до них: Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'ятого, Ісуса Назарянина. Він воскрес, нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були.
7 Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, там Його ви побачите, як Він вам говорив.
8 А як вийшли вони, то побігли від гробу, бо їх трепет та страх обгорнув. І не сказали нікому нічого, бо боялись...