Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
51 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (51-3) Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої!
2 (51-4) Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха,
3 (51-5) бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно.
4 (51-6) Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм.
5 (51-7) Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя.
6 (51-8) Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені.
7 (51-9) Очисти ісопом мене, і буду я чистий, обмий Ти мене і я стану біліший від снігу.
8 (51-10) Дай почути мені втіху й радість, і радітимуть кості, що Ти покрушив.
9 (51-11) Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй.
10 (51-12) Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови.
11 (51-13) Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.
12 (51-14) Верни мені радість спасіння Твого, і з лагідним духом підтримай мене.
2 Господи, звістку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє діло в середині років, у середині літ об'яви, у гніві про милість згадай!
3 Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Села. Велич Його вкрила небо, і слави Його стала повна земля!
4 А сяйво було, наче соняшне світло, проміння при боці у Нього, і там укриття Його потуги.
5 Перед обличчям Його моровиця іде, а по стопах Його пнеться полум'я.
6 Став, і землю Він зміряв, поглянув і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір'я. Путі Його вічні.
7 Я бачив намети Кушана під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.
8 Чи на ріки, о Господи, Ти запалав, чи на ріки Твій гнів? Чи Твоє пересердя на море, що їздиш на конях Своїх, на спасенних Своїх колесницях?
9 Лук твій голий, нагий, наповнений стріл сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.
10 Тебе вгледівши, гори дрижали, водяна течія потекла, безодня свій голос дала, зняла високо руки свої.
11 Сонце й місяць спинилися в мешканні своєму при світлі Твоїх стріл, що літають при сяйві блискучого списа Твого.
12 У люті ступав Ти землею, у гніві людей молотив.
13 Ти вийшов спасти Свій народ, спасти Помазанця Свого. Ти з дому безбожного голову збив, обнажив Ти основу по шию. Села.
12 Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.
2 І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.
3 А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!
4 І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:
5 Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?
6 А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.
7 І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...
8 Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!
9 А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.
10 А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,
11 бо багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.