Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
22 Для диригента. На мелодію[a] «Світанкова лань». Псалом Давида.
2 Мій Боже, Боже мій! Навіщо Ти мене покинув?
Ти надто вже далеко, щоб мене спасти
і щоб почуть слова мого благання!
3 Мій Боже, день-у-день гукаю,
та не відповідаєш Ти.
Не замовкаю ні на мить вночі.
4 Боже, Ти—святий[b],
Ти справжній цар Ізраїлю,
Тебе народ ізраїльський невтомно прославляє!
5 На Тебе покладались Наші предки,
і Ти їм порятунок дав!
6 Волання їх були про допомогу до Тебе,
й Ти їх врятував.
Вони довірились Тобі і не зганьбились.
7 А я—черв’як, ніщо, не чоловік!
Мене ганьбить народ і зневажає.
8 При зустрічі усі глузують з мене,
показують язик, хитають головою.
9 Вони глузують:
«Хай у Господа попросить допомоги.
Нехай Бог його врятує, визволить його,
адже Він так опікується ним!»
10 Ти той, Хто вивів з черева мене,
той, Хто втішав мене при материнських грудях.
11 Ти Бог мій від народження мого,
до рук Твоїх дбайливих я потрапив з лона.
12 І через те не полишай мене
у мить, коли турботи близько.
Хто ж може ще мені допомогти!
13 У наступ рвуться дужі вороги,
з усіх боків мене вже оточили.
14 Змикають вже щелепи,
вони, неначе леви розривають свою здобич.
15 Відвагу і надію втратив я,
немовби стік водою, як розійшлись кістки.
І розтопилось серце, наче віск в мені.
17 «Мій дух понищено, життя поволі гасне,
могила—ось на мене що чекає.
2 Усяк мене на глум здіймає,
а я лише дивлюся, як зрадливо мене шпиняють.
3 Прийми, о Боже, безневинності обітницю мою,
бо хто, крім тебе, це підтвердить може?
4 Ти запечатав розум їм, відняв здоровий глузд,
тому від них не жди пошани.
5 Існує істина, що заради друга
можна й про дітей забути;[a]
однак всі мої друзі, зрадою відмінні,
війною на мене йдуть.
6 Бог мене виставив на посміховисько юрбі.
І кожен у лице мені плює.
7 На очі сльози набігають так, що ледве бачу,
від голоду вже перетворився я перетворився я на тінь.
8 Вражає праведних людей мій жалюгідний стан,
тому невинні постають проти безбожних.
9 Людина віддана не схибить з обраного шляху,
зміцниться той, у кого чисте є сумління.
10 Ідіть усі у наступ знову,
немає мудреця між вами, щоб звинуватити мене,
я не знайду такого.
11 Життя скінчилося,
зруйновані всі вимріяні серцем наміри й бажання.
12 Змішалось все у них:
їм день як ніч, а морок світлом виглядає.
13 Якщо Шеол бажаю мати за притулок
і розстеляти ліжко в темряві могильній,
14 якщо кажу могильній ямі, що вона мені за батька,
а червам—що вони мені за матір чи сестру,
15 то де тоді живе моя надія,
хто сподівань моїх побачить може слід?
16 Чи спуститься вона до брам Шеолу,
чи нам разом судилося перетворитися на порох?»
Ми повинні наслідувати Господа
7-10 Адже як сказав Дух Святий:
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий,
не зачиняйте перед Ним свої серця[a],
як то було, коли ви повстали проти Бога,
як і тоді, коли Його пустелі ви перевіряли,
коли батьки ваші
випробовували Мене і Моє терпіння.
І сорок років бачили вони Мої могутні справи.
Цим покоління те розгнівало Мене, і Я сказав:
„Народ цей—завжди лихий в своїх думках.
Вони не зрозуміли шляхів Моїх”.
11 Так Я у гніві присягнув:
„Їм не ввійти ніколи до Мого спочинку”».(A)
12 Пильнуйте, брати і сестри мої, щоб ніхто з вас не мав зла і зневіри в серці, щоб ніхто не відвернувся від живого Бога. 13 Ліпше підтримуйте повсякденно одне одного, аж доки не скінчиться «сьогодення»[b]. Пильнуйте, щоб серця ваші не затялися в гріху та олжі, й не стали непридатні до каяття. 14 Ми вважаємо за честь отримати з Христом усе, що Він успадкував, якщо тільки всі ми збережемо до кінця ту віру, що мали на самому початку. 15 Адже сказано у Святому Писанні:
«Сьогодні, як почуєте ви голос Божий,
не зачиняйте перед ним свої серця,
як то було, коли ви повстали проти Бога».(B)
16 Про кого йдеться тут? Хто чув голос Божий, але повстав проти Бога? Чи не ті це були, кого Мойсей виводив з Єгипту? 17 На кого Бог гнівався протягом сорока років? Чи не на тих грішників, чиї тіла впали мертві в пустелі? 18 Кому Бог поклявся, що вони ніколи не ввійдуть у світ Його спочинку? Чи не тим, хто став непокірним Йому?
19 Тож ми бачимо, що ці люди не могли ввійти в Царство Небесне через те, що вони не мали віри.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International