Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
50 Псалом Асафа[a].
Господь, Великий Бог заговорив,
озвавсь до всіх народів з заходу до сходу.
2 З Сіону Бог засяяв,
засяяв Він із міста незрівнянної краси.
3 Наш Бог іде, але нетихо,
вогонь пожадливий поперед нього мчить,
навкруг кидаючи завісу димну.
4 У свідки зве він небеса високі й землю,
коли збирається народ судить.
5 «Покличте вірних послідовників,
хто зв’язаний Угодою зі Мною,
жертвопринесеннями скріплена вона».
6 Тож небо свідок:
Бог наш—чесний. Він—наш суддя. Села
7 Народе мій, Ізраїлю! Послухай,
що мовлю Я, що свідчу: «Я твій Бог!»
8 Не дорікатиму, картати я не буду
за те, що пожертв і офір замало,
ви їх приносите щодня.
22 Усі, хто відійшли, забули геть про Бога,
подумайте над всім, що Я сказав,
поки не розтерзав Я вас[a].
Тоді вже вас ніхто не порятує.
23 Той, хто приносить жертви дяки,
той може шанувати Мене.
Хто ж Моє вчення втілює в життя,
тому явлю Я Свою силу рятувати».
18 Бо зло розгорілося, мов вогонь,
який пожер бур’яни та колючки.
Він перекинувся на підлісок,
і заклубочився той стовпами диму.
19 Гнівом Господа Всемогутнього було спалено землю дотла,
а люди перетворилися на паливо для багаття,
і ніхто не кинувся рятувати іншого.
20 Люди хапали щось справа, та не вгамували голоду,
пожирали щось зліва, і теж було мало;
кожен пожирав плоть дітей своїх[a].
21 Манассія пожирав Ефраїма,
а Ефраїм накинувся на Манассія,
разом вони пішли на Юдею.
Однак Він усе ще лютує,
а Рука Його занесена, щоб покарати.
Горе несправедливим законодавцям
10 Горе тим, хто складає несправедливі закони,
хто пише закони, які народу життя погіршують.
2 Вони бідних відштовхують від справедливості
й забирають у нещасних права,
щоб самим щось украсти у вдови
й пограбувати, може, сироту.
3 Що робитимете ви в судний день,
в руйнівну годину, яка прийде здалеку.
До кого ви помчите по допомогу?
Де сховаєте свою славу?
4 Нічого не лишається,
як тільки зігнутися між полоненими
і впасти між убитими.
Однак і після цього Він розлючений,
рука Його занесена для покарання.
Степанова промова в Синедріоні
7 Тоді первосвященик запитав Степана: «Це правда?» 2 Степан відповів: «Брати й батьки мої юдейські, послухайте мене! Наш великий і славний Бог з’явився предку нашому Аврааму, коли той іще був у Месопотамії. Це сталося до того, як Авраам оселився в Гарані. Бог сказав йому: 3 „Залиш країну і батьківщину свою, й рушай до землі, яку Я вкажу тобі”(A).
4 Тож Авраам залишив землю Халдейську[a] й оселився в Гарані. Після смерті Авраамового батька Бог змусив Авраама переселитися в цю землю, де ви живете зараз. 5 Бог не дав йому тут ніякої спадщини, ані шматка землі. Але Він обіцяв дати цю землю у володіння Авраамові та його нащадкам, хоч на той час Авраам іще не мав дітей.
6 Ось що Бог сказав йому: „Діти твої будуть чужинцями в незнайомій країні. Люди землі тієї поневолять дітей твоїх і знущатимуться з них протягом чотирьох століть. 7 Але Я покараю той народ, який поневолить дітей твоїх”(B). І ще сказав Бог: „І зрештою вони вийдуть із землі тієї, і поклоняться Мені на цьому місці”(C).
8 Бог дав Авраамові заповіт про обрізання. Згодом Авраам став батьком Ісаака, і на восьмий день після народження хлопчика батько зробив йому обрізання. Ісаак дав життя Якову, а Яків став батьком дванадцятьох патріархів[b].
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International