Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
83 Пісня. Хвальний псалом Асафа.
2 О Боже, не мовчи, не будь такий спокійний,
не залишайся незворушний.
3 Поглянь-но, Господи, заворушились вороги,
підняли голови і зброєю дзвенять.
4 Зловісні наміри виношують проти Твоїх людей,
усіх, кого Ти любиш і охороняєш.
5 Вони говорять: «То ж давайте їх зметемо,
щоб згадки про Ізраїль в жодного народу не лишилось».
6 О Боже, згуртувалися вони,
щоб дати бій Тобі, плетуть на Тебе змови.
7-8 Намети Едома, ізмаїльці, моавійці, аґрійці,
народ Ґевала, аммонійці, амаликійці й филистимляни,
ще й люди Тира—всіх їх змова проти нас єднає.
9 І навіть ассирійців там побачиш,
які дали нащадкам Лота силу. Села
10 Зроби їм так, як Ти зробив із мидіанцями,
Сісерою й Явином на берегах Кишону.
11 Ти знищив їх біля Ендора,
вони тепер—лиш гній в землі.
12 З вельможами їхніми зроби, як з Оревом й Зеевом,
з князями їхніми хай буде те, що з Зевою й Залмуною,
13 що кажуть: «Заберемо землю в народу Божого».
14 Порозганяй їх, Боже мій, як перекотиполе,
хай вітер їх розвіє, мов полову.
15 Спали їх, як пожежа лісова,
як вогнище, що пожирає ліс на горах.
16 Злякай і віднеси їх геть смерчем,
мов вітром штормовим з землі їх поздувай.
17 Хай їм ганьба струмує по щоках,
щоб кинулись Твоє ім’я шукати, Господи,
18 аби нажахані й принижені були навічно,
принижені й загублені в віках.
19 Тоді вже знатимуть, що сам Ти—Ягве,
що Ти єдиний і Всевишній над землею.
Давид просить Барциллая йти з ним
31 Ґілеадець Барциллай теж спустився з Роґеліму, щоб разом з царем перейти Йордан і провести царя далі. 32 Барциллай був дуже старий, йому було вісімдесят років. Коли цар жив у Маганаїмі, Барциллай його утримував, бо був дуже заможний. 33 Цар сказав Барциллаю: «Перейди річку зі мною і живи в Єрусалимі, а я піклуватимусь про тебе».
34 Але Барциллай відповів цареві так: «Скільки ще років я проживу? Чи слід мені йти з царем до Єрусалима? 35 Мені вже вісімдесят. Хіба можу я відрізнити, що є добре, а що зле? Хіба може відчути твій раб смак їжі й напоїв? Хіба я ще чую голоси співаків та співачок? Навіщо твоєму рабу бути зайвим тягарем своєму володарю-царю? 36 Твій слуга пройде трохи разом з тобою після переходу через Йордан. Але навіщо царю винагороджувати мене в такий спосіб? 37 Дозволь твоєму рабу повернутися, щоб померти в рідному місті, біля гробниці батька й матері. Але ось твій слуга Кімгам. Нехай він перейде Йордан разом із володарем моїм царем. Роби з ним усе, що тебе втішить».
38 Цар відповів: «Кімгам перейде зі мною річку, і я зроблю для нього все, що втішить тебе. А для тебе зроблю все, чого ти хочеш».
Давид повертається додому
39 Тож усі перейшли Йордан, а потім переправився й цар. Він поцілував Барциллая, благословив його, і той повернувся додому.
40 Дорогою до Ґілґала Кімгам ішов разом з царем. Усі воїни Юдеї і половина війська ізраїльського переправили царя.
Ізраїльтяни сперечаються з людьми Юдеї
41 Невдовзі всі ізраїльтяни зібрались у царя й почали його питати: «Чому наші побратими, народ Юдеї, украв царя й переправив його з домашніми та всіма слугами через Йордан?»
42 Усі юдеї відповіли ізраїльтянам: «Ми зробили так, бо цар—наш близький родич. Чому ви гніваєтеся на це? Чи ми щось з’їли з царських припасів? Чи ми взяли щось для себе?»
43 Ізраїльтяни не змовчали, відповіли людям Юдеї: «Нас у царя десять частин[a]. І безперечно, у нас більше прав на Давида, ніж у вас. Чому ви нас зневажаєте? Хіба ми не першими почали говорити про те, щоб повернути царя?» Але відповідь юдеїв ізраїльтянам була ще брутальнішою.
10 А хто залежить від Закону, той під прокляттям. Бо як сказано у Святому Писанні: «Прокляті ті, хто не дотримується всього написаного в книзі Закону»(A). 11 Тож зрозуміло, що нікого не буде виправдано перед Богом через Закон, бо як сказано у Святому Писанні: «Праведний житиме вічно вірою в Господа»(B).
12 Закон не оснований на вірі. Навпаки. Як сказано у Святому Писанні: «Для тих, хто під Законом, існує лише один спосіб успадкувати життя: дотримуватися й виконувати усі його заповіді»[a]. 13 Христос звільнив нас від прокляття Закону, взявши прокляття наше на Себе, бо як сказано у Святому Писанні: «Проклятий кожен, хто висить на дереві»(C). 14 Христос звільнив нас, щоб благословення Авраамове було дароване поганам через Ісуса Христа, щоб через віру ми отримали обітницю Духа.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International