Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Навотів виноградник
21 Трохи згодом стався випадок, пов’язаний з виноградником, що належав єзрееліту Навоту. Виноградник був у Єзреелі, недалеко від палацу Агава, царя Самарії. 2 Агав сказав Навоту: «Дозволь мені використати твій виноградник під город, оскільки він близько від мого палацу. Натомість я дам тобі кращий виноградник або, якщо хочеш, я заплачу тобі стільки, скільки він коштує».
3 Але Навот відповів: «Господь забороняє віддавати спадщину моїх батьків тобі».
4 Тож Агав пішов додому набурмосений і злий, оскільки єзрееліт Навот сказав: «Я не віддам тобі спадщину моїх батьків». Він ліг у ліжко засмучений і відмовився від їжі.
5 Його дружина Єзевел зайшла й спитала: «Чого ти засмучений? Чому не їси?»
6 Він відповів їй: «Бо я попросив єзрееліта Навота: „Продай мені свій виноградник або, якщо хочеш, я дам тобі інший виноградник замість цього”. А він відповів: „Я не віддам тобі свій виноградник”».
7 Єзевел, його дружина, сказала: «Це так дієш ти, цар Ізраїлю? Вставай і поїж! Втішся. Я добуду тобі виноградник єзрееліта Навота».
8 Тож вона написала листи від імені Агава, поставила на них його печатку й розіслала старійшинам та вельможам, які жили в одному місті з єзреелітом Навотом. 9 У тих листах вона писала:
«Проголосіть піст і посадіть Навота на видне місце серед народу. 10 Посадіть двох негідників навпроти нього, і нехай вони підтвердять, що він проклинав Бога і царя. А тоді виведіть його й закидайте камінням».
11 Тож старійшини й вельможі, які жили в одному місті з Навотом, зробили так, як Єзевел наказала в листах, які їм надіслала. 12 Вони проголосили піст і всадовили Навота на видне місце серед гостей. 13 Потім двоє негідників прийшли, сіли навпроти нього й стали свідчити проти Навота перед людьми, кажучи: «Навот проклинав Бога й царя». Тож вони вивели його за місто й забили камінням на смерть. 14 Потім вони відправили вістку Єзевел: «Навота було закидано камінням, він мертвий».
15 Тільки-но Єзевел почула, що Навота було забито камінням на смерть, вона сказала Агаву: «Вставай і забирай виноградник єзрееліта Навота, який відмовився продати його. Він уже не живий, а мертвий». 16 Коли Агав почув, що Навот мертвий, він підвівся, пішов і забрав виноградник Навота.
17 Тоді слово Господнє було Іллі тишвіту: 18 «Піди зустрінься з Агавом, царем Ізраїлю, який править у Самарії. Він зараз у Навотовому винограднику, який він пішов забрати собі. 19 Скажи йому про те, що сказав Господь: „Чи не ти вбив людину й тепер прийшов забрати її землю?” Тоді скажи йому про те, що мовив Господь: „У місці, де собаки злизували Навотову кров, собаки лизатимуть твою кров!”»
20 Агав сказав Іллі: «Тож ти знайшов мене, ворогу мій!»
«Я знайшов тебе,—відповів той,—ти продався, щоб робити зло в очах Господа. 21 Я накличу лихо на тебе. Я знищу твоїх нащадків і виріжу всіх Агавових чоловіків у Ізраїлі: рабів чи вільних.
5 Для диригента хору. Для флейти. Псалом Давида.
2 Почуй молитву мою, Господи!
Сприйми слова, що в серці я плекав.
3 І зглянься, мій Боже й мій Царю,
на благання мої, як молюся Тобі.
4 Щоранку, Господи, Ти чуєш голос мій,
коли складаю я Тобі пожертву
і терпеливо відповіді жду.
5 Ти не бовван, що любить грішний люд.
Вони не ті, хто селиться з Тобою.
6 Дурні[a] не вклоняються Тобі!
Ти відвертаєшся від тих, хто лихо сіє.
7 Зі світу пощезають брехуни.
Господь ненавидить підступних, кровожерних
людей, що замишляють іншим зло.
8 Я ж, з милості великої Твоєї,
прийду в Твій храм,
вклонюся я з благоговінням
до храму святого Твого.
15 Ми, юдеї за народженням, і не належимо до «поган-грішників». 16 Однак ми знаємо, що людина буде виправдана перед Богом не за те, що дотримується Закону, а за віру[a] в Ісуса Христа. Тож ми повірили в Ісуса Христа, щоб бути виправданими вірою[b] в Христа, а не тому, що дотримувалися Закону. Нікого не буде виправдано перед Богом за дотримання Закону.
17 Поки ми, юдеї, шукаємо виправдання в Христі, ми самі виявляємося грішниками. Тож хіба це означає, що Христос робить нас грішниками? Зовсім ні. 18 Коли я знову починаю навчати того, від чого відмовився раніше, то стаю грішником. 19 Бо з допомогою Закону я «вмер» для Закону, щоб жити для Бога. Я був розіп’ятий разом із Христом.
20 Тож я вже не живу, але Христос живе в мені. Я живу нині у своєму тілі вірою[c] в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе заради мене. 21 Я не відрікаюся від милості Божої, бо якщо праведність перед Богом досягається через Закон, то Христос помер даремно!
Намащення Ісуса запашною олією
36 Один із фарисеїв запросив Ісуса пообідати з ним. Ісус прийшов до фарисеєвої оселі й зайняв місце за столом.
37 Була в тому місті одна жінка, про яку усі знали, що вона грішниця. Почувши, що Ісус обідає в домі фарисея, вона принесла алебастровий глечик з пахощами. 38 Жінка стала за Ісусом, припала до Його ніг; вона плакала, омивала Його ноги сльозами й витирала їх волоссям своїм. Жінка цілувала Його ноги й намащувала їх пахощами. 39 Усе те бачив фарисей, який запросив Ісуса на обід. Він подумав: «Якби це був пророк[a], Він би знав, що це за жінка торкається Його. Йому було б відомо, що це грішниця».
40 У відповідь на його думки Ісус сказав: «Симоне, мушу тобі дещо сказати». Симон промовив: «Говори, Вчителю».
41 І сказав Ісус: «Двоє чоловіків заборгували ґендляреві. Один із них був винен п’ятсот динарів, а другий—п’ятдесят. 42 Оскільки сплатити вони не могли, ґендляр шляхетно подарував їм їхні борги. Так хто з тих двох дужче любитиме його?» 43 Симон відповів: «Я вважаю, той, кому було подаровано більший борг». Ісус сказав йому: «Ти маєш рацію».
44 І, повернувшись до жінки, Ісус додав: «Чи бачиш ти цю жінку? Я прийшов до твого дому, та ти не запропонував Мені води, щоб омити ноги, а вона омила їх своїми сльозами й витерла своїм волоссям. 45 Ти не поцілував Мене, вітаючи, а вона не перестає цілувати Мої ноги, відколи Я ввійшов. 46 Ти не помазав голову Мою оливою, а вона змащує ноги Мої парфумами. 47 Ось чому Я кажу тобі, що її численні гріхи прощені. Це засвідчено її великою любов’ю. А той, кому прощено мало, і любить мало».
48 А жінці Ісус сказав: «Гріхи твої прощені». 49 Тут усі, хто обідав з ними разом, почали питати один одного: «Хто Він такий, що береться гріхи прощати?» 50 А Він додав, звертаючись до жінки: «Твоя віра спасла тебе. Іди з миром».
Супутники Ісуса
8 Після того Ісус ходив по містах і селах, проповідуючи й розповідаючи людям Благовість про Царство Боже. І дванадцятеро апостолів були з Ним. 2-3 Разом з ними подорожувало й кілька жінок, котрих Ісус зцілив від хвороб або з яких Він вигнав злих духів: Марія з міста Маґдали, з якої Ісус вигнав сімох бісів; Іоанна, дружина Хуза, який був Іродовим домоправителем; Сузанна й багато інших. Вони власним коштом підтримували Ісуса та Його учнів.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International