Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
68 Для диригента. Псалом Давидів. Хвальна пісня.
2 Хай встане Бог й розсіє ворогів,
хай ненависники усі тікають.
3 Як вітром гнаний дим,
розсіються хай недруги Твої.
Як віск, що топиться на сильному вогні,
так вороги Твої нехай загинуть.
4 Возрадуються праведники перед Богом,
побожні тішаться і задоволені усім!
5 Співаймо Богу, у піснях Його ім’я славімо.
Готуймо шлях Йому через пустелю,
радіймо перед Тим, Чиє ім’я Єгова[a].
6 В святій Своїй оселі Бог—
Він батько сиротам, та вдів заступник.
7 Самотнім Бог помешкання дарує.
Та ворогів Він кидає в безводну спеку.
8-9 Коли Ти йшов перед Своїм народом, Боже,
його з Єгипту у пустелю вивів. Села
Земля тремтіла,
небеса дощем стікали перед Богом.
10 Дощ рятівний наслав Господь,
щоб древню виснажену землю оживити.
19 Зійшов Господь на вершину знов,
за Ним йшли лави полонених щільно.
Прийняв у дар людей Він,[a] навіть тих,
котрі раніше повставали проти Нього.
20 Вславляймо Господа!
Щодня допомагає Він тягар турбот нам зносить,
нас спасає. Села
9 Зловмисники сиріток від грудей крадуть,
беруть дітей у бідних як заставу[a]
10 Тиняються вони із неприкритим тілом,
самі голодні, ситому снопи несуть.
11 Оливу з-поміж жорен добувають,
із винограду вина чавлять,
а самі ж геть від спраги чорні.
12 По місту котить хвилі стогін мертвих,
поранені про допомогу ледь шепочуть, та Він не чує.
Та Бог поводиться так ніби все нормально.
13 Є ті, для кого світло—ворог,
вони не визнають Його, Його шляхом не йдуть.
14 Убивця в сутінках встає,
слабких вбиває та нужденних,
а ніч настане, тоді злодієм він стає.
15 Про вечір мріє перелюбник і каже:
„Хто мене побачить?”—
й обличчя прикриває своє.
16 Вони вночі в оселі прокрадаються,
удень, замкнувшись, причаїлись по кутках,
адже до світла геть вони не звикли.
17 Для них глибока ніч—то ранок,
бо з безпросвітним мороком вони на „ти”.
18 Вони, мов та билина у стрімкім потоці,
і проклята земля, що їм дісталася у спадок,
тому й у винограднику ніхто врожаю не збере.
19 Як посуха і спека талий сніг крадуть,
так і Шеол поглине грішників земних.
20 Забуде про людину рідна матір,
і черви посмакують ним,
йому немає місця в пам’яті людській,
і гине зло, як дерево з оголеним корінням.
21 Бездітну жінку нечестивець ошукає,
і помічником не буде він вдові.
22 Своєю силою злі люди нищать правителів могутніх
й стають могутніми самі,
однак за їх життя ніхто не зможе поручиться.
23 На мить їм успіх і багатство голову кружляє,
а завтра що?
24 Зловмисникам недовго тішитися і пишатись,
так хутко опадуть, зів’януть, наче мальви квіт,
і зріжуть їх, як колоски пшениці.
25 Якщо це все не так, хай доведуть мені,
що я брехун, й моєму слову не повірять».
Павло доводить, що Петро був неправий
11 Та коли Петро прийшов до Антиохії, я відкрито виступив проти нього, бо він був неправий. 12 Спочатку, Петро відкрито їв та спілкувався із поганами, але коли прибули деякі юдеї від Якова, то Петро відвернувся від них. Він боявся тих євреїв, які вважали, що усім поганам слід обрізатися. 13 Інші юдеї також пристали до нього в його лицемірстві, та так, що навіть і Варнава був введений в оману. 14 Коли я побачив, що вони не поводяться згідно з істиною Доброї Звістки, то перед усіма сказав Петрові: «Коли ти, юдей, живеш, як поганин, а не як юдей, то як же ти можеш примушувати поган дотримуватися юдейських звичаїв?»
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International