Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

¹⁷ І сказав Господь Мойсею: ¹⁸ «Скажи народу Ізраїлю: „Як прийдете до землі, куди Я вас веду, ¹⁹ і коли їстимете хліб із тієї землі, то мусите принести дар Господу. ²⁰ З першого тіста мусите принести хлібину в жертву. Приносьте його як дар з току. ²¹ З першого вашого тіста ви мусите принести дар Господу, відтепер і в усіх прийдешніх поколіннях.

²² Коли ж ненавмисне помилитеся й не виконаєте всі ці настанови, що їх дав Господь Мойсею, ²³ все те, що Господь наказав вам, з того дня, як Господь заповідав вам, і надалі, відтепер і для всіх поколінь ваших, ²⁴ та коли це зроблено буде ненавмисне, і громада не усвідомлювала цього, тоді вся громада мусить принести бичка як жертву всеспалення, приємні пахощі Господу, разом з хлібною жертвою та ливною жертвою, згідно з настановами, і одного козла як жертву очищення.

²⁵ Так священик очистить усю громаду народу Ізраїлю, щоб їх було прощено. Бо то була помилка й вони принесли пожертву свою, вогняну жертву Господу й жертву очищення за свою помилку перед Господом. ²⁶ Усій громаді народу Ізраїлю й чужинцю посеред вас проститься, бо ви всі помилилися.

Промова Павла перед царем Аґриппою

26 Аґриппа звернувся до Павла: «Можеш говорити за себе». Тоді Павло підняв руку й почав промову на свій захист: ² «Царю Аґриппо! Я вважаю, що мені пощастило стояти сьогодні перед тобою і захищатися проти всього того, в чому мене звинувачують юдеї. ³ Адже ти обізнаний в усіх юдейських звичаях, знаєш усі спірні питання. Тому й прошу твого терпіння. Вислухай мене.

⁴ Всі юдеї знають, що життя моє від самого початку пройшло серед мого народу, а потім і в Єрусалимі. ⁵ Вони знають мене здавна і могли б засвідчити, якби захотіли, що жив я як фарисей—член найсуворішої секти нашої релігії. ⁶ І тепер за надію на обітницю, дану Богом нашим предкам, я стою перед судом. ⁷ Дванадцять племен нашого народу, сподіваючись на її здійснення, вдень і вночі сумлінно служать Богу. І саме за цю надію, о царю, мене й звинувачують юдеї! ⁸ Чому ви вважаєте неймовірним, що Бог воскрешає мертвих?

⁹ Я також вважав, що усіма силами мушу боротися проти Ісуса з Назарета. ¹⁰ Спочатку, я робив це в Єрусалимі, та чимало Божих людей кинув я до в’язниці, коли мав владу від головних священиків. І коли тих людей убивали, на те була і моя згода. ¹¹ У всіх синагогах я часто карав їх, намагаючись змусити їх проклинати Ісуса^[a]. Моїй люті проти них не було меж, і навіть в інших містах я переслідував їх.