Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

Посвячення Аарона і його синів

29 Ось що ти маєш робити з синами Аароновими, щоб посвятити їх у священики Господні. Візьми одного бичка і два барани без вади. ² Візьми опрісноків, прісних тістечок, замішаних на олії, коржів, помащених олією. Випечеш їх із доброго пшеничного борошна. ³ Покладеш усе це в кошик і віддаш його Аарону, та його синам, коли вони вестимуть бичка і двох баранів. ⁴ Приведеш Аарона та його синів до дверей намету зібрання і обмиєш їх водою. ⁵ Візьмеш шати і вбереш Аарона в хітон, ризу, яку треба носити з ефодом, ефод і нагрудник^[a]. Підпережеш ефод на ньому прикрашеним паском. ⁶ Надінеш йому на голову тюрбан і святий вінець. ⁷ Візьмеш оливу для помазання і змастиш йому голову, помазавши його. ⁸ Тоді приведеш його синів і вбереш їх у хітони. ⁹ Підпережеш пасками Аарона та його синів і надінеш на них тюрбани. І священство їхнє буде навіки як вічне правило. І так ти рукоположиш Аарона та його синів.

⁶ Але ось що сталося по дорозі до Дамаска, куди я прямував. Приблизно опівдні яскраве світло з небес раптом осяяло мене. ⁷ Я впав на землю й почув голос, який звертався до мене: „Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене?” ⁸ Я запитав: „Хто ти, Господи?” Він відповів мені: „Я Ісус із Назарета, Якого ти переслідуєш”. ⁹ Ті, хто були зі мною, бачили це сяйво, але не чули голосу, зверненого до мене. ¹⁰ Я запитав: „Що мені робити, Господи?” І Господь відповів: „Підведися і йди в Дамаск, там тобі буде сповіщено, що Я призначив тобі робити”.

¹¹ Я був осліплений тим сяйвом, тож мої супутники за руку відвели мене в Дамаск. ¹² У тому місті мешкав відданий знавець Закону на ім’я Ананій^[a], він мав добру славу поміж усіма юдеями, які жили там. ¹³ Він прийшов до мене і сказав: „Брате Савле! Нехай зір повернеться до тебе!” І тієї ж миті я зміг побачити його.

¹⁴ Ананія мовив далі: „Бог наших предків обрав тебе спізнати волю Його, побачити Праведного й почути Його голос. ¹⁵ Бо ти перед усім народом маєш бути свідком того, що бачив і чув. ¹⁶ Ну, а тепер чого ти чекаєш? Встань і прийми хрещення, змий гріхи свої, закликаючи ім’я Господа”^[b].

¹⁷ І сталося так, що коли я повернувся до Єрусалиму й молився у храмі, то було мені видіння. ¹⁸ У ньому я побачив Ісуса, Який наказав мені: „Збирайся й негайно залиш Єрусалим, бо люди тут не приймуть твоє свідчення про Мене”. ¹⁹ І я сказав: „Господи, ці люди знають, що ходив я по синагогах, арештовував і побивав тих, хто вірять у Тебе. ²⁰ І коли пролилася кров Твого свідка Степана, я стояв там й схвалював те вбивство, і навіть охороняв речі тих, хто розправлявся з ним”. ²¹ Тоді Ісус сказав мені: „Іди. Я посилаю тебе в далеку дорогу до поган”».