Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
4 А Ізраїлеві сини ще більше чинили зло в Господніх очах, а Егуд умер.
2 І передав їх Господь у руку Явіна, царя ханаанського, що царював у Гацорі. А зверхником його війська був Сісера, і він сидів у Харошет-Ґаґґоїмі.
3 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, бо той мав дев'ятсот залізних колесниць, і він сильно утискав Ізраїлевих синів двадцять літ.
4 А Девора пророчиця, жінка Лаппідота, вона судила Ізраїля того часу.
5 І сиділа вона під Девориною Пальмою, між Рамою та між Бет-Елом в Єфремових горах, а Ізраїлеві сини приходили до неї на суд.
6 І вона послала й покликала Барака, Авіноамового сина, з Кедешу Нефталимового. І сказала до нього: Ось наказав Господь, Бог Ізраїлів: Іди, зійдеш на гору фавор, і візьмеш з собою десять тисяч чоловіка з синів Нефталимових та з синів Завулонових.
7 А я приведу до тебе, до Кішонської долини, Сісеру, начальника Явінового війська, і колесниці його, і натовп його, та й дам його в твою руку.
123 Пісня прочан. Свої очі я зводжу до Тебе, що на небесах пробуваєш!
2 Ото бо, як очі рабів до руки їх панів, як очі невільниці до руки її пані, отак наші очі до Господа, нашого Бога, аж поки не змилується Він над нами!
3 Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо погорди ми досить наситились!
4 Душа наша наситилась досить собі: від безпечних наруги, від пишних погорди!...
5 А про часи та про пори, брати, не потрібно писати до вас,
2 бо самі ви докладно те знаєте, що прийде день Господній так, як злодій вночі.
3 Бо коли говоритимуть: Мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!
4 А ви, браття, не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій.
5 Бо ви всі сини світла й сини дня. Не належимо ми ночі, ні темряві.
6 Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі!
7 Ті бо, що сплять сплять уночі, а ті, що напиваються вночі напиваються.
8 А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшися в броню віри й любови, та в шолом надії спасіння,
9 бо Бог нас не призначив на гнів, але щоб спасіння одержали Господом нашим Ісусом Христом,
10 що помер був за нас, щоб, чи пильнуємо ми чи спимо, укупі з Ним ми жили.
11 Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного, як і чините ви!
14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.
16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.
17 Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.
18 А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.
21 Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.
23 казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
25 І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...
26 І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
30 А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!