Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
146 Алілуя! Хвали, душе моя, Господа,
2 хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!
3 Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:
4 вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!
5 Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,
6 що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,
7 правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує,
8 Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!
9 Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!
10 Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!
17 Замість міді впроваджу Я золото, і замість заліза впроваджу срібло, і замість дерева мідь, а замість каміння залізо, і дозором твоїм зроблю мир, твоїми ж начальниками справедливість!
18 В твоїм краї не буде вже чуте насилля, руїна й спустошення в межах твоїх, і назвеш свої мури спасінням, а брами свої похвалою!
19 Удень сонце не буде тобі вже за світло, і не буде світити тобі місяць за сяйво, бо буде тобі вічним світлом Господь, а твій Бог за окрасу твою!
20 Не зайде вже сонце твоє, і місяць твій вже не сховається, бо буде тобі вічним світлом Господь, і дні жалоби твоєї покінчаться!
21 А народ твій усі справедливі вони, землю вспадкують навіки, парость Моїх саджанців, чин Моїх рук на прославлення!
22 Цей малий стане тисячею, і наймолодший народом міцним! Я, Господь, цього часу оце приспішу!
27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!
28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи.
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!
30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!
31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
32 Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
33 І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!
34 Фарисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.