Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
5 Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,
6 що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,
7 правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує,
8 Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!
9 Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!
10 Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!
2 І молилася Анна та й проказала: Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі! Розкрилися уста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого!
2 Немає святого, подібного Господу, немає нікого, крім Тебе, і скелі немає, як Бог наш!
3 Більше не говоріть зарозуміло, нехай з ваших уст не виходить зухвальство, бо Господь Бог знання, і Він упляновує вчинки!
4 Лук сильних поламаний, а немічні оперезалися силою!
5 Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох породила, а многодітна знесиліла.
6 Господь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.
7 Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.
8 Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.
3 У п'ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї й землі Трахонітської, за тетрарха Лісанія в Авіліні,
2 за первосвящеників Анни й Кайяфи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія.
3 І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів,
4 як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!
5 Нехай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пригорок знизиться, що нерівне, нехай випростовується, а дороги вибоїсті стануть гладенькі,
6 і кожна людина побачить Боже спасіння!
7 А Іван говорив до людей, хто приходив, христитися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього?
8 Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння.
9 Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене.
10 А люди питали його й говорили: Що ж нам робити?
11 І сказав він у відповідь їм: У кого дві сорочці, нехай дасть немаючому; а хто має поживу, нехай робить так само.
12 І приходили й митники, щоб христитись від нього, і питали його: Учителю, що ми маємо робити?
13 А він їм казав: Не стягайте нічого над те, що вам звелено.
14 Питали ж його й вояки й говорили: А нам що робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю.
15 Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, чи то він не Христос,
16 Іван відповідав усім, кажучи: Я хрищу вас водою, але йде ось Потужніший за мене, що Йому розв'язати ремінця від Його взуття я негідний, Він христитиме вас Святим Духом й огнем!
17 У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засіків Своїх, а полову попалить ув огні невгасимім.
18 Тож багато навчав він і іншого, звіщаючи Добру Новину народові.