Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
107 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
2 хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,
3 і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,
19 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,
20 Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,
22 і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!
5 І побачив я, Даниїл, аж ось стоять два інші Анголи, один тут при цьому березі річки, а один там при тому березі річки.
6 І сказав він до мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки: Коли буде кінець цим дивним речам?
7 І почув я того мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки. І звів він до неба свою правицю та свою лівицю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи і за пів часу, і коли скінчиться розбивання сили святого народу, все це сповниться.
8 А я це слухав і не розумів. І сказав я: Мій пане, який цьому кінець?
9 І він сказав: Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця.
10 Багато-хто будуть очищені, і вибіляться, і будуть перетоплені; і будуть несправедливі несправедливими, і цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні зрозуміють.
11 А від часу, коли буде припинена стала жертва, щоб була поставлена гидота спустошення, мине тисяча двісті й дев'ятдесят день.
12 Благословенний той, хто чекає, і досягне до тисячі трьох сотень тридцяти й п'яти день!
13 А ти йди до кінця, і відпочинеш, і встанеш на свою долю під кінець тих днів!
7 що маємо в Ньому відкуплення кров'ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його,
8 яку Він намножив у нас у всякій премудрості й розважності,
9 об'явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі,
10 для урядження виповнення часів, щоб усе об'єднати в Христі, що на небі, і що на землі.
11 У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї,
12 щоб на хвалу Його слави були ми, що перше надіялися на Христа.
13 У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці,
14 Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави!