Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
147 Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!
2 Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.
3 Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,
4 вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.
5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
6 Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.
7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:
8 Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,
9 худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!
10 Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,
11 Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!
20 для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
46 Бел упав на коліна, зігнувся Нево, стали ідоли їхні для звірини й худоби. Те, що колись ви носили, накладене, мов той тягар на худобу помучену.
2 Зігнулися й разом упали вони на коліна; не могли врятувати тягара, і самі до полону пішли...
3 Почуйте Мене, доме Яковів, та ввесь залишку дому Ізраїлевого, яких від живота Я підняв, носив від утроби,
4 і Я буду Той Самий до старости вашої, і до сивини вас носитиму, Я вчинив, і Я буду носити, й Я двигатиму й порятую!
5 До кого Мене ви вподобите та прирівняєте, до кого подібним Мене ви учините, щоб схожому бути?
6 Ті, що золото сиплють з киси, срібло ж важать вагою, винаймлюють золотаря, щоб із того їм бога зробив, і перед ним вони падають та поклоняються,
7 носять його на плечі, підіймають його, і ставлять його на місці його. І стоїть, і з місця свого він не рухається; коли ж хто до нього кричить, то він не відповість, і не врятує його від недолі.
8 Пам'ятайте про це та змужнійте, візьміть це на розум, провинники!
9 Пам'ятайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я,
10 що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню,
11 що хижого птаха зо сходу прикликую, з краю далекого мужа Своєї поради! Так, Я сказав те й спроваджу, що Я задумав був теє зроблю!
12 Почуйте Мене, твердосерді, далекі від справедливости!
13 Я Свою справедливість наблизив, вона недалеко, а спасіння Моє не припізниться, і дам на Сіоні спасіння, дам Ізраїлеві Свою велич!
9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: Чи вздоровляти годиться в суботу?
11 А Він їм сказав: Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
12 А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу!
13 І каже тоді чоловікові: Простягни свою руку! Той простяг, і стала здорова вона, як і друга...
14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, як би Його погубити?...