Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
83 Пісня. Псалом Асафів. (83-2) Боже, не будь мовчазним, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже,
2 (83-3) бо ось зашуміли Твої вороги, а Твої ненависники голови попідіймали!
3 (83-4) Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш!
4 (83-5) Вони кажуть: Ходіть но, та знищимо їх з-між народів, і згадуватись більш не буде імення ізраїля!
5 (83-6) Бо вони однодушно нарадилися, проти Тебе умови складають,
6 (83-7) намети Едома й ізмаїльтян, Моав та агаряни,
7 (83-8) Ґевал і Аммон, і Амалик, Филистея з мешканцями Тиру.
8 (83-9) і Ашшур поєднався був з ними, вони синам Лотовим стали раменом. Села.
9 (83-10) Зроби їм, як Мідіянові, як Сісері, як Явінові в долині Кішон,
10 (83-11) при Ен-Дорі вони були знищені, стали погноєм землі!
11 (83-12) Поклади їх та їхніх вельмож, як Орева, й як Зеева, й як Зеваха, й як Цалмунну, усіх їхніх князів,
12 (83-13) що казали були: Візьмімо на спадок для себе помешкання Боже!
13 (83-14) Боже мій, бодай стали вони, немов порох у вихрі, як солома на вітрі!
14 (83-15) Як огонь палить ліс, й як запалює полум'я гори,
15 (83-16) так Ти їх пожени Своїм вихром, і настраш Своєю бурею!
16 (83-17) Наповни обличчя їхнє соромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
17 (83-18) Нехай будуть вони засоромлені, й завжди хай будуть настрашені, і хай застидаються, й хай вони згинуть!
18 (83-19) і нехай вони знають, що Ти, Твоє Ймення Господь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
5 І прибуду до вас Я на суд, і буду свідком швидким проти чарівників, і на перелюбників, і проти тих, хто присягу складає на лжу, і проти тих, хто заплатою наймита тисне, вдову й сироту, хто відхилює право чужинця, Мене ж не боїться, говорить Господь Саваот.
6 Бо Я, Господь, не змінююся, тому ви, сини Яковові, не будете знищені.
7 Від устав Моїх ви відступили з днів ваших батьків, і їх не стерегли. Верніться ж до Мене, і вернусь Я до вас! промовляє Господь Саваот. Та говорите ви: У чому повернемось?
8 Чи Бога людина обманить? Мене ж ви обманюєте, ще й говорите: Чим ми Тебе обманили? Десятиною та приносами!
9 Прокляттям ви прокляті, а Мене обманили, о люду ти ввесь!
10 Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?
11 І ради вас насварю Я все те, що жере, і воно не понищить вам земного плоду, і не заб'є винограду вам на полі, говорить Господь Саваот.
12 І будуть всі люди вважати вас блаженними, бо будете ви любим Краєм, говорить Господь Саваот.
2 Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома.
2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях. А Він їм виголошував слово.
3 І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо.
4 А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений.
5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі!
6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали:
7 Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога... Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?
8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте?
9 Що легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи?
10 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому:
11 Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
12 І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми!