Revised Common Lectionary (Complementary)
127 Соломонова пісня прочан.
Якщо Господь не зводить дім,
стараються даремно будівничі.
Якщо Господь не на сторожі в місті,
даремно пильнуватимуть на вежі вартові.
2 Вставати рано і лягати пізно,
аби на хліб щоденний заробити—марно.
Господь Своїм улюбленцям дає поспати.
3 Господь дітей у спадок нам дарує,
із лона материнського дарує нагороду.
4 Сини, народжені у молоді роки,
то наче стріли в воїна руках.
5 Щасливий, хто наповнив ними сагайдак!
Не будуть посоромлені такі бійці,
які зустрінуться із ворогом біля міської брами[a].
Старість
12 У юні дні не забувай Творця до того, як біда покличе, до того, як прийдуть роки, коли вже скажеш: «Я не маю втіхи![a]»
2 Пам’ятай свого Творця, поки молодий, до того ще, як сонце й світло потьмяніють і почорніють зорі й місяць, і за грозою набігатиме гроза. 3 Не забувай Його до того, коли рукам твоїм не стане сили, коли підкосяться коліна у мужчин, повипадають зуби, і жувати буде нічим, не бачитимуть очі ясно. 4 Тоді і звуки з вулиці, немов крізь ставні, і навіть гуркіт жорен нечутним стане; пісень дівочих не почуєш, але пташиний спів тебе, безсонного, розбудить. 5 У той час ти боятимешся висоти й розбою на дорогах, коли волосся стане білим, як мигдаль, покритий цвітом, коли ходитимеш з трудом, як розжиріла сарана, коли бажань уже не буде,[b] коли в оселю вічну люди йдуть і їх жалобниці в останню путь проводять.
Про смерть
6 Поки ще цілий срібний ланцюжок
і келих золотий не похилився,
і глек біля струмка не тріснув,
й коловорот з колодязя не впав.
7 Повернеться у землю порох, звідки вийшов,
а дух життєвий вернеться до Бога, звідки вийшов.
8 «Все—вітер в полі,—каже Когелет,—усе марнота!»
13 Такий кінець усьому почутому: бійся Бога й тримайся Його заповідей—такий цілковитий обов’язок людини. 14 Адже Бог розсудить будь-яку справу, в тому числі й кожну приховану річ, хай добру чи лиху.
Дбайте насамперед про Царство Небесне
(Мт. 6:25-34, 19-21)
22 Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Отже, кажу Я вам: не піклуйтеся про їжу та одяг, аби підтримати життя своє. 23 Напевне, життя є важливіше їжі, а тіло—одягу! 24 Погляньте на птахів: вони не сіють, не жнуть, не збирають зерна до комори, але ж Господь годує їх. А наскільки ж ви, люди, важливіші за птахів!
25 Ніхто з вас не зможе хвилюванням своїм подовжити життя своє хоча б на годину. 26 Якщо ж навіть на таку дрібничку ви не здатні, то навіщо ж переймаєтеся всім іншим? 27 Погляньте, як ростуть дикі квіти: вони не працюють, не шиють одягу собі. Та ж кажу вам, що й Соломон у розквіті слави своєї не вдягався у такі вишукані шати, як вони. 28 Якщо Бог одягає в таку розкіш траву польову, що сьогодні росте, а завтра потрапить у вогонь, то наскільки ж певніше одягне Він вас, о маловіри!
29 Тож не піклуйтеся й не переймайтеся, що їстимете і що питимете. 30 То лише погани увесь час дбають про таке, але ж Батько ваш знає, чого ви потребуєте.
31 Натомість, дбайте насамперед про Царство Боже, й тоді усе інше Господь неодмінно вам надасть.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International