Revised Common Lectionary (Complementary)
3 Псалом Давида, на втечу від свого сина Авесалома[a].
2 О як багато, Господи, я маю ворогів.
О як багато їх повстало проти мене.
3 О як багато тих, хто обмовляє мене.
Вони говорять:
«Бог не спасе його». Села
4 Але Ти, Господи, мій щит і моя слава.
І Ти підводиш голову мою[b].
5 Я піднесу до Господа свій голос,
і Він озветься з храму на Святій горі. Села
6 Я спати ліг, і я заснув.
Але я знаю, що прокинуся я, Господи,
бо впевнений, що Ти мене підтримаєш і захистиш.
7 І не лякають вже мене
ті юрмища, які оточують мене.
8 Встань, Господи![c]
Боже мій, підтримай мене.
Коли Ти вдариш ворогів моїх в лице,
всі зуби їм, лихим, повибиваєш.
9 За Господом звитяга[d].
Твоє благословення
нехай з Твоїм народом буде! Села
12 Ви, князі жорстокі, хто зводить місто на крові,
хто на злочині засновує поселення.
13 Однак Господь Всемогутній
знищить у вогні все те, що будували вони:
уся їх праця—марна.
14 Бо сповниться земля знанням про славу Господа,
як водою наливається море.
15 Горе тим, хто у гніві примушує інших страждати.
Вони подібні до того п’янички,
який збиває перехожих з ніг, та забирає їхній одяг,
щоб подивитись на їх приниження[a].
16 Але ж вони скуштують чашу гніву Господнього,
та, випивши з неї, впадуть до землі, неначе сп’янілі.
17 Бо за насильство та крадіжки худоби,
що скоїв ти в Ливані,
страх упаде на тебе за кров людську,
за нещастя краю і кожного міста,
і всіх, хто в них живе».
Послання про бовванів
18 Яка користь від боввана,
або різьбленої подоби, чи постаті лжебога.
Не покладайтеся на своє творіння,
бо воно таке нікчемне й німе,
воно не допоможе.
19 Горе вам, хто говорить цурпалку або німому каменю:
«Прокинься» чи «Вставай!»
Чи може він чогось навчити?
Він покритий золотом і сріблом,
та духу в ньому немає.
20 А Господь—у Своєму святому храмі.
Нехай весь світ замовкне в повазі перед Ним.
Ісус проклинає фіґове дерево
(Мт. 21:18-19)
12 Наступного дня, коли Ісус вирушав з Віфанії, Він дуже зголоднів. 13 Побачивши ряснолисте фіґове дерево, Він підійшов подивитися, чи не знайдеться на ньому плодів. Та наблизившись, Ісус не побачив на дереві нічого, крім самого листя, оскільки була не та пора, коли родить фіґове дерево. 14 Тоді ж Ісус промовив до дерева: «Нехай же повік більше ніхто не їсть плодів твоїх!» Та учні Його те чули.
Сила молитви
(Мт. 21:20-22)
20 Вранці, йдучи повз фіґове дерево, учні побачили, що воно геть висохло від самого кореня. 21 Петро згадав про дерево і сказав Ісусу: «Вчителю, поглянь! Те дерево, що Ти прокляв, геть усохло». 22 Ісус відповів на те: «Майте віру в Бога. 23 Істинно кажу вам: якщо скажете цій горі: „Зруш з місця і впади в море!” І якщо матимете ви віру і не сумніватиметесь, то воно неодмінно збудеться. 24 Ось чому Я й кажу вам: чого б не просили ви у молитві, вірте, що ви все це вже одержали, й тоді усе це стане вашим.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International