Revised Common Lectionary (Complementary)

Тет

Шишак нападає на Єрусалим

12 Реговоам став могутнім царем і зміцнив своє царство. Потім Реговоам та вся Юдея^[a] відмовилися коритися закону Господньому. ² На п’ятому році царювання царя Реговоама, Шишак, цар Єгипту, напав на Єрусалим. Так сталося через те, що Реговоам та люди Юдеї не були вірні Господу. ³ Шишак мав тисячу двісті колісниць, шістдесят тисяч вершників і військо, чисельність якого ніхто й підрахувати не міг. У величезному війську Шишака були лівійські, суккотські та ефіопські воїни. ⁴ Шишак здобув укріплені міста Юдеї. Потім він привів своє військо до Єрусалима.

⁵ Тоді пророк Шемая прийшов до Реговоама й старійшин Юдеї. Ті юдейські старійшини зібралися в Єрусалимі, бо всі були налякані Шишаком. Шемая сказав Реговоаму та старійшинам Юдеї: «Ось що каже Господь: „Реговоаме, ти й люди Юдеї покинули мене й відмовилися коритися Моєму закону. Отож тепер Я залишу вас без Своєї підтримки перед Шишаком”».

⁶ Тож старійшини Юдеї і цар засмутилися і впокорилися. Вони сказали: «Господь правий».

⁷ Господь побачив, що цар та старійшини Юди покорилися. Тоді до Шемая дійшло таке слово Господнє. Господь сказав Шемаї: «Цар і старійшини скорилися. Отож Я не буду їх знищувати, а незабаром врятую їх. Я не буду через Шишака виливати Мій гнів на Єрусалим. ⁸ Але люди Єрусалима стануть рабами Шишака. І станеться так, аби знали вони, що служити Мені—це не те саме, що служити царям інших народів».

⁹ Коли Шишак, єгипетський цар, напав на Єрусалим, він пограбував і вивіз скарби храму Господнього й скарби царського палацу. Він забрав усе, в тому числі золоті щити, які зробив Соломон. ¹⁰ Тож цар Реговоам зробив бронзові щити замість золотих і дав їх командирам, що відповідали за охорону входу до царського палацу. ¹¹ Хоч коли б цар ішов до храму Господнього, сторожа йшла з ним, несучи бронзові щити, а потім, як заведено, вони повертали бронзові щити до сторожової кімнати.

¹² Оскільки Реговоам упокорився, Господь відвернув від нього Свій гнів, тож його не було знищено вщент. Звісно, і в Юдеї справи пішли краще.

⁷ Пам’ятайте наставників своїх, які навчили вас Слову Божому. Зважайте на те, як жили і померли вони, та наслідуйте віру їхню. ⁸ Ісус Христос—незмінний вчора, сьогодні й завжди.

⁹ Не дозволяйте збити себе з путі різним непевним ученням. Шукаючи духовні сили, покладайтеся тільки на Божу милість, а не на правила про їжу. Ніхто ніколи не мав вигоди, підтримуючи ті закони.

¹⁰ Ми маємо жертовник^[a], з якого не мають права їсти ті, хто служить у святому наметі. ¹¹ Юдейські первосвященики беруть кров забитих тварин до Святеє Святих^[b]. Вони приносять її в жертву за гріхи, а туші спалюють за табором. ¹² Так і Ісус страждав за міською брамою, щоб дати Своїм людям святість через Свою кров. ¹³ Ось чому ходімо до Нього за межі табору, й розділимо Його зганьблену долю. ¹⁴ Бо у нас тут немає вічного міста, ми тільки шукаємо прийдешнє місто.

¹⁵ Тож через Ісуса повинні постійно приносити пожертву Господу, тобто хвалу з уст наших, що визнають Його Ім’я. ¹⁶ І не забуваймо творити добро й ділитися тим, що маємо, з іншими, бо такі жертви милі Богу.

¹⁷ Слухайте наставників своїх, тому що вони відповідальні за ваш духовний ріст. Коріться їм, щоб вони могли виконувати свою справу з радістю й без гірких зітхань, бо це корисне для вас.

¹⁸ Продовжуйте молитися за нас. Ми впевнені у своєї праці, бо з чистим сумлінням робимо усе, що є найкращім. ¹⁹ Особливо ж благаю вас молитися, щоб Бог швидше повернув мене до вас.

^20-21 Хай Бог миру, Який, через кров Нового Заповіту, воскресив з мертвих великого Пастиря стада Божого, нашого Господа Ісуса, знарядить вас усім добрим, щоб ви могли здійснити Його волю: зробити усе, що приємне для Нього, через Ісуса Христа, Якому нехай буде слава навічно. Амінь.