Revised Common Lectionary (Complementary)
32 Маскіль Давида.
Благословенний той, чий злочин вже простили,
чиї гріхи вже відпущені,
2 кого не звинувачує Господь в провинах
і хто в душі облуду не плекав.
3 Оскільки ж я не каявся в гріхах,
то міць свою втрачав невпинно,
хоча молитви і повторював щодня.
4 І день, і ніч зробив Ти тягарем для мене.
І сили в’янули, як цвіт в спекотний день. Села
5 Тож я рішив сповідати гріхи
і не приховувати ніякої вини.
І я сказав: «Зізнаюсь Господу в усьому».
Й Ти, Господи, простив мої гріхи. Села
6 І через те всі вірні мусять помолитись.
Як будуть в змозі бачити Тебе,
тоді не зможе їм зашкодити потоп великий.
7 Ти—моя схованка, Ти витягнув мене з біди,
Ти оточив мене піснями радісними порятунку. Села
8 Сказав Господь: «Я научу тебе,
осяю Я життя твого дорогу,
Я за тобою буду пильнувати,
У всьому буду радити тобі.
9 Не будь дурний, немов той кінь чи мул,
що звикли до віжок,
й не можуть підійти до Тебе[a]».
10 Злі люди мають клопотів багато,
але Господня милість вірних береже.
11 Тож будьте в Господі щасливі,
всі люди добрі й чесні!
Суд Божий над усією землею
30 Так Господь каже: «Єреміє, пророкуй їм усі ці слова.
Ти скажеш їм: „Господь гукає із висоти,
зі Свого святого храму Він голос подає.
Могутній грім Його розноситься над паствою Його,
немовби згуки тих людей,
які виноградні грона топчуть.
31 Цей гук доходить аж до краю землі,
бо Господь призиває всі народи до суду.
Він починає суд над усім людством,
грішників віддаючи мечу”».
32 Ось що Господь Всемогутній каже:
«Лихо розходиться від народу до народу,
здіймається велика буря до найвіддаленіших країн.
33 Від краю землі до краю лежатимуть побиті Богом. За ними не тужитимуть, їх не попідбирають і не поховають, вони гнитимуть, кинуті просто на землі.
34 Пастухи[a], ридайте й голосіть,
поводирі отари, качайтеся у поросі[b],
бо настав час вашої страти, знищення.
Я розкидаю ваше стадо,
неначе черепки від розбитого посуду.
35 Не дам Я пастухам сховатися у небезпеці,
і не дозволю повтікати поводирям отари.
36 Я чую ридання пастухів
і голосіння поводирів отари,
бо їхнє пасовисько Бог спустошив».
37 Луки мирні спустіли через палкий гнів Господній.
38 Немов той лев, залишив Всевишній лігво Своє,
а несе Він спустошення їхній землі
від згубного меча гнобителя,
від пекучого гніву Його.
Ісус у храмі
(Мт. 21:12-17; Мк. 11:15-19; Ін. 2:13-22)
45 Зайшовши у двір храму, Ісус почав виганяти звідти усіх торговців. 46 Він промовив: «У Святому Писанні сказано: „Мій храм буде домом молитви(A), а ви перетворили його на розбійницьке кубло!”(B)»
47 Щодня Ісус навчав у храмі, та головні священики, книжники та можновладці міркували, як убити Його. 48 Вони нічого зробити не могли, бо всі люди слухали Ісуса й горнулися до Нього.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International