Revised Common Lectionary (Complementary)
32 Маскіль Давида.
Благословенний той, чий злочин вже простили,
чиї гріхи вже відпущені,
2 кого не звинувачує Господь в провинах
і хто в душі облуду не плекав.
3 Оскільки ж я не каявся в гріхах,
то міць свою втрачав невпинно,
хоча молитви і повторював щодня.
4 І день, і ніч зробив Ти тягарем для мене.
І сили в’янули, як цвіт в спекотний день. Села
5 Тож я рішив сповідати гріхи
і не приховувати ніякої вини.
І я сказав: «Зізнаюсь Господу в усьому».
Й Ти, Господи, простив мої гріхи. Села
6 І через те всі вірні мусять помолитись.
Як будуть в змозі бачити Тебе,
тоді не зможе їм зашкодити потоп великий.
7 Ти—моя схованка, Ти витягнув мене з біди,
Ти оточив мене піснями радісними порятунку. Села
8 Сказав Господь: «Я научу тебе,
осяю Я життя твого дорогу,
Я за тобою буду пильнувати,
У всьому буду радити тобі.
9 Не будь дурний, немов той кінь чи мул,
що звикли до віжок,
й не можуть підійти до Тебе[a]».
10 Злі люди мають клопотів багато,
але Господня милість вірних береже.
11 Тож будьте в Господі щасливі,
всі люди добрі й чесні!
Суд Божий над поганськими народами
15 Тож ось що Господь Бог Ізраїлю сказав мені: «Візьми з руки Моєї винний келих цей, сповнений гніву Мого. Я примушу всі народи випити його. 16 Вони вип’ють його й захитаються, й будуть, мов божевільні перед мечем, що знище їх».
17 Тож взяв я з руки Господа той келих і примусив усі народи, до яких Він послав мене, випити його: 18 то були Єрусалим і всі міста юдейські з їхніми царями й вельможами. Я дав їм той келих, щоб зробити з них пустку й посміховисько, як і є воно зараз.
19 Я змусив і фараона, царя єгипетського, слуг, вельмож і усіх людей його випити той келих гніву Господа. 20 Я змусив випити усіх кочівників і всіх царів країни Уз, усіх царів землі Филистимської, Ашкелону, Ґазу, Екрон та решту Ашдода. 21 Осушили його Едом, Моав і сини Аммона. 22 Усі царі Тира і Сидона випили, а також і всі царі узбережжя по той бік моря. 23 Я змусив випити Дедан, Тему й Буц, та всі землі, де люди голять собі скроні. 24 Випили всі правителі Аравії і всі царі на прикордонних землях, що живуть у пустелі. 25 І всі царі Зимрі, Еламу і Мидії пили з цієї чаші. 26 І всі царі півночі, як сусідні, так і ті, що далеко одне від одного, і всі царства землі, що на тверді її існують, а цар Шешака[a] вип’є останнім.
27 Ти скажеш їм: «Ось що Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю, каже: „Пийте, упийтеся, хай вас повивертає, падайте й не стійте перед мечем, що Я на вас насилаю. 28 Але якщо відмовляться вони з руки твоєї взяти келих цей і пити, тоді ти скажеш їм, що Господь Всемогутній каже: „Ви неодмінно вип’єте! 29 Бо Я вже насилаю лихо на Єрусалим, місто що носить ім’я Моє, то невже ви гадаєте, що уникнете кари? Вас кара не мине, бо ось Я меч насилаю на всіх мешканців землі”». Так каже Господь Всемогутній.
44 Наші прабатьки мали з собою в пустелі святий намет. Він був зроблений, як Бог наказав Мойсею за тим зразком, який той бачив. 45 Одержавши цей намет, наші прабатьки принесли його з собою, коли Ісус[a] повів їх захопити землю інших народів. Та Бог виганяв їх, коли наші пращури наступали. Святий намет лишався з ними аж до часів Давидових.
46 Бог був дуже задоволений Давидом, і той попросив Господа дозволити йому звести оселю Богові Якова[b]. 47 Але то вже Соломон збудував храм Божий. 48 Втім, Всевишній не живе в будинках, зведених руками людськими. Як казав пророк[c]:
„Небо—Мій престол,—
сказав Господь.—
49 І земля—то Мій підніжок!
Який же дім зведете ви для Мене?
Де є те місце, щоби Я спочив?
50 Та чи ж не Я все це створив?”(A)
51 О вперті вожді юдейські! Ви відвернули серця ваші від Господа і не бажаєте слухати Його! Ви завжди опираєтеся Духові Святому. Ви такі ж, як ваші пращури. 52 Чи був хоч один пророк, якого б ваші предки не переслідували? Вони повбивали навіть тих, хто провіщав прихід Праведного. А зараз ви зрадили і вбили Його. 53 Ви ж ті, хто прийняли від Ангелів Закон, але не стали його дотримуватися».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International