Revised Common Lectionary (Complementary)

82 Хвальний псалом Асафа.

Гріх Ахана

7 Але ізраїльтяни порушили наказ і взяли собі дещо з того, що мало бути знищено. То був Ахан, син Кармія, онук Зимрі, нащадок Зери, з коліна Юдиного. Він узяв собі дещо з того, що мало бути знищено. Отож Господь і розгнівався на ізраїльтян.

¹⁰ І сказав Господь на це Ісусу: «Підведися! Навіщо ти впав долілиць? ¹¹ Ізраїльтяни вчинили гріх, вони порушили Угоду, не виконали того, що я звелів їм. Вони взяли з собою те, що я наказав знищити. Вони вкрали, збрехали і привласнили собі. ¹² Отож не могли ізраїльтяни протистояти ворогам своїм, бо прокляті вони на знищення. І більше не буду Я з вами, якщо не знищите ви все те, що Я наказав знищити. ¹³ Іди і освяти свій народ і скажи їм: „Очистьтесь назавтра, бо так каже Господь, Бог Ізраїлю: „Ізраїльтяни, у когось із вас є те, що Я наказав знищити. І не зможете ви протистояти ворогам своїм, доки не позбудетеся того, що Я наказав знищити”. ¹⁴ Отож завтра вранці підходитимете ви коліно за коліном. А те коліно, на яке вкаже Господь, буде підходити рід за родом. Той рід на який вкаже Господь, буде підходити дім за домом. Той дім, на який вкаже Господь, буде виходити людина за людиною. ¹⁵ І той, хто взяв заборонене, у вогні спалений буде, з усім його майном. Бо порушив він Угоду з Господом і вчинив ганебне в Ізраїлі”».

¹⁶ Отож устав Ісус рано-вранці й вивів усі коліна Ізраїлю. І на Юдине коліно було вказано. ¹⁷ Тоді він вивів рід за родом роди Юдині, і на рід Зери було вказано. І на дім Зимрі було вказано. ¹⁸ Тоді Ісус почав виводити кожну людину з цього дому. І Ахан, син Кармія, онук Зимрі і нащадок Зери, з Юдиного коліна був виявлений.

¹⁹ Тоді звернувся Ісус до Ахана: «Сину мій, воздай славу Господу Богу Ізраїлю і зізнайся Йому. Розкажи мені, що ти вчинив. Нічого не приховуй». ²⁰ І Ахан відповів Ісусу: «Правда твоя. Я той, хто вчинив гріх проти Господа, Бога Ізраїлю, а зробив я таке. ²¹ Серед речей, що ми захопили, побачив я гарне вбрання вавилонське і двісті шекелів^[a] срібла і кавалок золота вагою в п’ятдесят шекелів^[b]. Спокусився я ними і взяв їх собі. Усе те закопано в землі під моїм наметом, а срібло—насподі».

²² Тоді Ісус послав людей до намету. Там усе й було знайдено, заховане під наметом, і срібло—насподі. ²³ Вони взяли все те добро з намету і принесли Ісусу та всім ізраїльтянам і розклали перед Господом. ²⁴ Тоді Ісус і усі люди Ізраїлю взяли Ахана, сина Зери, і срібло, і одяг, і зливок золота, і синів його, і дочок, і рогату худобу, і віслюка, й овець, і намет, і все, що йому належало, і повели його в долину Ахор^[c].

²⁵ Ісус сказав: «Навіщо накликав ти лихо на нас? Тепер же Господь насилає лихо на тебе». І почали люди Ізраїлю закидати його камінням, аж до самої смерті. Вони спалили у вогні всю його родину і все їхнє добро, і закидали їх камінням. ²⁶ Тоді ізраїльтяни накидали купу каміння на тіло Ахава, яка є й досі.

Тоді тільки і вщух Господній гнів. Ось чому донині те місце зветься долиною Ахора.

Не відвертайтеся від Христа

²⁶ Бо якщо ми й далі свідомо грішитимемо після того, як пізнали істину, тоді вже ніякими пожертвами за гріхи нам не очиститися. ²⁷ А буде лише жахливе очікування суду й лютого вогню, що зжере всіх, хто протистоїть Богу. ²⁸ Кожен, хто відмовлявся від Закону Мойсея, був безжалісно відданий на смерть за свідченнями двох або трьох свідків. ²⁹ Уявіть же, наскільки гіршу кару заслуговує той, хто ногами топтав Сина Божого^[a], хто нечестивою вважає кров Заповіту, що освятила його, хто зневажав Дух милості! ³⁰ Адже нам відомий Той, Хто сказав: «Мені належить помста, Я відомщу»^(A). І ще Він сказав: «Господь судитиме народ Свій»^(B). ³¹ То жахлива річ—отримати покарання від рук живого Бога.