Revised Common Lectionary (Complementary)
Бог укладає Угоду з Аврамом
15 Після всього, що сталося, Аврамові прийшло Слово Господнє у з’яві. Господь мовив: «Не бійся, Авраме. Я—твій захист. І матимеш ти дуже велику винагороду». 2 Але Аврам відповів: «О, Господи, мій Володарю! Яку винагороду Ти даси мені? Я й досі бездітний, а спадкоємцем моїм стане Еліезер із Дамаска». 3 І додав Аврам: «Ти не дав мені дітей, тож слуга, народжений у домі моєму, успадкує все від мене».
4 І Слово Господнє долинуло до нього: «Цей раб не успадкує від тебе нічого, а спадкоємцем твоїм стане твій власний син». 5 Тоді Господь вивів Аврама надвір і сказав: «Поглянь на небо і спробуй полічити зірки. Якщо можеш». Тоді Він додав: «Матимеш стільки нащадків, як отих зірок у небі».
6 І Аврам повірив у Господа. І Господь записав це Аврамові на карб як праведність.
12 Благословен народ, чий Бог—Господь,
кого Він сам обрав собі у власність.
13 Господь подивиться униз
й Адамових синів побачить.
14 З престолу в небі бачить Він земних істот.
15 Це ж саме Він створив усіх їх,
Він розуміє їхні всі діла.
16 Не подолати царям могутніх армій,
не переможе воїн, покладаючись на власні сили.
17 Могутні коні—то ще не звитяга,
не порятує кінська сила від загибелі в борні.
18 Послухайте, Господь спостерігає
за усіма, хто благоговіє перед Ним.
Він дбатиме завжди про тих,
хто покладається на милість Божу.
19 Господь рятує їх від смерті,
в голодний час наснагу їм дає.
20 І ми від Господа чекаєм допомоги,
бо Він наш рятівник і захисник.
21 А ще тому, що любимо Його,
у тому й радість.
22 О Господи, нехай Твоя постійна милість
із нами буде, як ми й чекаємо на те.
Віра
11 Що ж це означає—віра? Це значить бути певним у тому, на що сподіваєшся. Вона є доказом того, що щось є дійсне, навіть якщо ми не можемо того побачити. 2 Саме через таку віру в минулі часи наші предки здобули прихильність Божу.
3 Завдяки вірі ми розуміємо, що всесвіт був створений за Божим наказом. Тобто видиме було створене з невидимого.
8 Завдяки вірі Авраам, покликаний Богом, підкорився й вирушив у ту землю, яку йому належало одержати як спадщину. Він пішов, хоча й не знав, куди йде. 9 Покладаючись на віру, він мешкав у землі, обіцяної Господом, як чужинець у далекій країні. Він жив у наметах, разом з Ісааком та Яковом, такими ж, як і він, спадкоємцями Божої обітниці. 10 Він зробив це, бо дивився вперед і бачив місто[a], зведене на справжній основі: місто, задумане й збудоване Богом.
11 Завдяки вірі і всупереч тому, що Сара вже була немічна зачати дитину, та й Авраам був вже дуже старий, Бог їм дав благословення мати дітей, бо повірив він в Господню обіцянку. 12 І от від одного чоловіка, вже майже омертвілого, пішли нащадки, такі ж численні, як зірки небесні, такі ж незліченні, як пісок морський.
13 Усі ті великі люди до смерті не втрачали віри. Вони не мали обіцяного за життя, але бачили його звіддалік і вітали прихід його. Вони відкрито прийняли усвідомлення того, що вони лише тимчасові гості, чужинці на цій землі. 14 Ті, хто говорять так, ясно показують, що вони очікують на свою власну землю. 15 Якби вони думали про землю, яку залишили, то мали б змогу повернутися туди. 16 Та навпаки, вони мріють про країну кращу—Небесну. Через те й Бог не соромиться називатися їхнім Богом, адже Він приготував їм місто.
32 Не бійся, отаро мала, бо Отцеві вашому було приємно дати вам Царство Своє. 33 Продайте майно своє і роздайте гроші бідним. Заводьте собі гаманці, що не старіють, тобто збирайте скарби неминущі на Небі, де їх злодій не дістане й міль не сточить. 34 Бо де багатство ваше, там і серце ваше буде».
Притча про доброго слугу
(Мт. 24:42-44)
35 «Будьте завжди напоготові, не гасіть світла. 36 Будьте такі ж, як слуги, які чекають повернення хазяїна з весільного бенкету, щоб, коли він прийде й постукає в двері, негайно йому відчинити. 37 Щасливі ті слуги, яких господар застане напоготові, коли прийде. Правду кажу вам: тоді він сам підпережеться, посадить слуг за стіл і прислуговуватиме їм. 38 Навіть якщо він з’явиться опівночі або пізніше, щасливі ті слуги, які чекатимуть на нього.
39 Та будьте певні: якщо б господар знав, о котрій годині прокрадеться злодій, то пильнував би й не дозволив тому вдертися до хати. 40 Ось чому й вам слід бути напоготові, бо Син Людський прийде тоді, коли ви Його не чекатимете».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International