Revised Common Lectionary (Complementary)
12 Благословен народ, чий Бог—Господь,
кого Він сам обрав собі у власність.
13 Господь подивиться униз
й Адамових синів побачить.
14 З престолу в небі бачить Він земних істот.
15 Це ж саме Він створив усіх їх,
Він розуміє їхні всі діла.
16 Не подолати царям могутніх армій,
не переможе воїн, покладаючись на власні сили.
17 Могутні коні—то ще не звитяга,
не порятує кінська сила від загибелі в борні.
18 Послухайте, Господь спостерігає
за усіма, хто благоговіє перед Ним.
Він дбатиме завжди про тих,
хто покладається на милість Божу.
19 Господь рятує їх від смерті,
в голодний час наснагу їм дає.
20 І ми від Господа чекаєм допомоги,
бо Він наш рятівник і захисник.
21 А ще тому, що любимо Його,
у тому й радість.
22 О Господи, нехай Твоя постійна милість
із нами буде, як ми й чекаємо на те.
Відповідь Йова
21 Тоді сказав Йов:
2 «Послухайте, що вам кажу, уважно,
нехай це буде втіхою для вас.
3 Прошу вас потерпіти і дати мені сказати,
коли я виговорюсь, можна збиткуватися з мене.
4 А щодо мене, то чи я жаліюсь на людину?
Чому б мені не бути нетерплячим?
5 На мене гляньте, подивуйтесь
і з переляку рот закрийте.
6 Коли я думаю про це, то я жахаюся,
і мене всього трясе.
7 Чому, старіючи, з роками
нечестивці набирають сили?
8 Оточені вони нащадками своїми,
їх внуки крутяться у них перед очима.
9 У домі їхньому спокійно і безпечно,
і Божий гнів їм зовсім не страшний.
10 Бугай у них запліднює корів невтомно,
виношує і тілиться корова у належний час.
11 Вони своїх дітей, немов овечок, відпускають гратись.
Танцюють дітлахи, стрибають.
12 Вони співають, тамбурина й арфи звук почувши,
і веселяться, як сопілка озветься.
13 На схилі літ живуть вони заможно
і швидко та без болю йдуть в Шеол.
14 Вони говорять Богу: „Дай нам спокій,
бо ми не хочемо знання Твоїх шляхів.
15 Ну, хто такий той Всемогутній, щоб Йому служити?
Що матимемо з того, що Йому молитись будем?”
16 Звичайно, не в руках злостивих їх багатство,
і я не поділяю їхніх міркувань.
Бог і юдеї
9 1-2 Правду кажу, я—в Христі. Я не обманюю, і сумління моє, освячене Духом Святим, свідок у тому, що в серці моєму велика скорбота й постійний біль за юдейський народ. 3-4 І я б майже бажав бути проклятим і відлученим від Христа заради братів і сестер моїх, й земних родичів—ізраїльтян. Їм належить право бути всиновленими, як дітям Господнім, успадкувати славу і заповіти Божі. Всевишній також дав їм Закон Мойсеїв, служіння в храмі й Свої обітниці.
5 Їм належать великі патріархи, й вони були земною родиною Христа. Нехай Той, Хто є Богом[a] над усіма, буде благословенний на віки! Амінь.
Бог обирає того, кого хоче
6 Я не кажу, що Господь не здержав Слово Своє, але ж не всі, хто родом з Ізраїлю,—справжні ізраїльтяни[b]. 7 І не всі ті істинні діти Авраамові, хто є його нащадками. Бо як Бог сказав: «Від Ісаака будуть названі нащадки твої»(A).
8 Це означає, що не ті діти Божі, хто народився від плоті людської, а ті, хто народився завдяки Божій обітниці. То саме вони зватимуться нащадками Авраамовими. 9 І ось як в обітниці сказано: «В призначений час Я повернуся, і в Сари народиться син»(B).
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International