Revised Common Lectionary (Complementary)

127 Соломонова пісня прочан.

Марнота людських зусиль

2 Сказав я собі: «Нумо спробую спізнати радість, віднайти, що є добро». Але й це марнота. ² Щодо сміху, я сказав: «Безумство»,—щодо розваг: «Яка з них користь?» ³ Вином я намагався звеселити тіло, та розум керувався мудрістю, спиняв нерозважливість, доки не побачу, що саме й де шукати, що дало б людині снагу прожити дні її життя під небесами. ⁴ Я звершив величні справи. Я звів будівлі й насадив виноградники для себе. ⁵ Я виростив сади й розбив парки. Яких тільки дерев не було в тих садах! ⁶ Я викопав водойми для себе й брав звідти воду, щоб поливати квітучі дерева. ⁷ Я купив рабів і рабинь, і були раби, що народилися в моєму домі. А ще я мав численну худобу: корів та овець—більше, ніж будь у кого, хто жив до мене в Єрусалимі. ⁸ Я нагромадив срібло й золото для себе, зібрав скарби царів та земель. Я оточив себе співаками й співачками, спізнав чоловічу насолоду. ⁹ Я перевершив усіх, хто жив до мене в Єрусалимі. Справді, мене не зраджувала мудрість. ¹⁰ Не відмовляв собі ні в чому, хоч би на що ні кинув оком. Тішив серце всім, чого бажав. Душа раділа з усього, що я робив. Таку винагороду мав за працю. ¹¹ Тоді озирнувся на діла рук своїх, на все, заради чого працював. Я зрозумів, що все те було марним, немов шукав я вітра в полі. Нічого не здобудеш путнього під сонцем^[a].

¹² Я знову взявся розмірковувати над мудрістю, над глупотою і безумством. Чого ще може досягти той, хто успадкував престол? Лише того ж, що зробили й попередні правителі^[b]. ¹³ І я дійшов того, що мудрість переважить глупоту, як має переваги світло над пітьмою. ¹⁴ Для розумного мудрість, як очі, а дурень простує в пітьмі.

Та зародилася в мене думка, що однаковий жереб випаде обом: обох спіткає неминуча смерть. ¹⁵ Тож я сказав собі: «На мене теж чатує доля дурня. Навіщо мені бути мудрим, прозорливим?» І я сказав собі, що це теж марнота. ¹⁶ Пам’ять не житиме вічно ні про мудрого, ні про дурня. Прийдешні забудуть про обох. То як же може таке бути, щоб мудрий помер не так само, як і дурень? ¹⁷ От і зненавидів я життя, бо все, що в ньому було, викликало в мене огиду. Адже все марне, як ловити вітер в полі.

Нове життя вдома

¹⁸ Жінки, коріться чоловікам своїм, як і слід послідовникам Господнім.

¹⁹ Чоловіки, любіть жінок своїх і не будьте суворі з ними.

²⁰ Діти, будьте у всьому слухняні батькам своїм, бо це до вподоби Господу.

²¹ Батьки, не дратуйте дітей своїх, щоб ті не впали у відчай, та не перестали вас слухати.

²² Раби, коріться панам своїм земним у всьому. Чиніть так не лише під наглядом, як підлабузники, але робіть це у щирості серця свого, боячись Бога. ²³ І хоч би що ви робили, робіть це від усього серця. Працюйте так, якби ви працювали на благо Господа, а не людей. ²⁴ Пам’ятайте, що від Господа ви дістанете вашу частку у спадок як винагороду. Ви служите Господу Христу! Він—ваш істинний Господин!^{[a] 25} Хто чинить зле, той буде засуджений за те зло. Та перед Богом—усі рівні.

Павлові повчання християнам

4 Пани, віддайте слугам своїм належне й справедливе, пам’ятайте, що і ви маєте Господа на Небі.