Revised Common Lectionary (Complementary)
49 Для диригента хору. Псалом родини Кори.
2 Усі народи, слухайте і прислухайтесь,
усі, хто світ цей заселив.
3 Вся людність: з титулами і без них,
багаті й бідні—слухайте ці мудрі речі.
4 Мої уста вам донесуть премудрість,
що довго розум мій плекав.
5 Повчання мудрі я співати буду
під струнний арфи передзвін.
6 Нащо журитися мені, коли настане скрути час,
коли я гнаний, переслідуваний буду.
7 Не залякають, хто хвалиться своєю міццю,
і чваниться своїм багатством.
8 Ніхто не викупить із рабства смерті своє життя,
ніхто не в змозі Богу дати викуп!
9 Нікому ні за які гроші
не врятуватися від смерті в певний час,
10 ані купити право жити вічно,
щоб не гноїти тіло мороком могильним.
11 Послухайте: що мудрий, що дурний[a],
а що брутальний—всі навіки згаснуть,
життя покинуть, і дістанеться багатство іншим.
12 Домівкою навік могила стане,
із покоління в покоління їм там жити.
То все пусте, як там розбагатіли,
і скільки їм вдалось придбати землі.
Вступ
1 Ось слова Когелета[a], сина Давида, царя єрусалимського: 2 «Все марне!—Каже Когелет.—Усе безглузде. 3 Який з тяжкої праці зиск людині, що все життя[b] трудиться невтомно? 4 На зміну поколінню прийде інше, лише земля лишається тією ж вічно. 5 То сходить, то заходить сонце, спішить туди, де сходити йому. 6 На південь мчить і повертається на північ вітер, тоді вертає знов, і знов своїм шляхом полетить і вернеться назад.
7 Вливаються у море всі потоки, та не заповнюється море вщерть. Вода вертається до витоків своїх. 8 Усі слова набриднути можуть[c], не здатен висловити думку чоловік[d]. Побаченим не нагодуєш око, почутим слух не напоїш. 9 Те, що було, те знову буде. Що скоєне, здійсниться знову. Під сонцем не нове ніщо. 10 Якщо й існує щось, про що ти скажеш: „Поглянь, та це ж нове!”—будь певен, що воно вже існувало, коли про нас іще і гадки не було. 11 Не буде пам’яті про тих, що вже пішли, немає пам’яті про тих, прийдешніх, не буде пам’яті й про тих, які за ними прийдуть».
Ісус розмовляє з багатим чоловіком
(Мт. 19:16-30; Лк. 18:18-30)
17 Коли Ісус вирушив у путь, до Нього підбіг один чоловік і, упавши на коліна, запитав: «Вчителю Добрий, що мушу я робити, аби успадкувати вічне життя?» 18 На те Ісус йому сказав: «Чому ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога. 19 Тобі відомі заповіді: „Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не бреши, не чини кривди, шануй батька й матір своїх”(A)».
20 Той відповів: «З юності я дотримуюся цих заповідей». 21 Ісус подивився на чоловіка, сповнений любові до нього, сказав: «Одного тобі бракує: піди й продай усе, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним. І тоді матимеш ти багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною».
22 Той чоловік глибоко засмутився, бо був він дуже багатий.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International