Revised Common Lectionary (Complementary)
Цар народиться у Віфлеємі
2 А ти, Віфлеєме-Ефрато[a],
найменше з містечок в Юдеї,[b]
та вийде із тебе правитель Ізраїлю Мій.
Його коріння—у часах прадавніх.
3 Він ворогам віддасть їх до пори,
коли народження настане мить[c].
І решта братів повернеться до народу Ізраїлю.
4 Й постане Він і буде пасти Свій народ
із силою Господньою,
із величчю наймення Господа Бога Його.
І житимуть вони в безпеці,
бо до країв землі сягне Його величчя.
Марія славить Бога
46 І мовила Марія:
47 «Душа моя Господа звеличує,
і дух мій радіє у Бозі, Спасителі моєму,
48 бо зглянувся Він на смиренну свою рабу,
і віднині всі люди зватимуть мене благословенною,
49 бо Всесильний зробив для мене велике.
Ім’я Його—святе.
50 Із роду в рід дарує Він милість тим,
хто шанує Його.
51 Він явив могутність руки Своєї,
усіх хвальків пихатих думкою сердець своїх Він розвіяв.
52 Правителів могутніх Він скинув з їх престолів,
й людей смиренних натомість Він возніс.
53 Людей голодних Він обдарував добром,
і геть прогнав ні з чим людей багатих.
54 Він допоміг народу Ізраїля, слузі Своєму,
згадавши Свою милість,
55 як обіцяв Він нашим предкам:
Авраамові й його нащадкам назавжди».
80 Для диригента. На мелодію «Лілії заповіту». Хвальний псалом Асафа.
2 Пастирю Ізраїля, прислухайся до нас,
Ти, Хто Йосипа[a] веде й сидить над Херувимами,
явися нам.
3 Яви Свою владу колінам Ефраїма, Веніамина й Манассії;
прийди й спаси нас.
4 Боже, прийми нас знову,
прийми нас і спаси!
5 О Господи, наш Боже сил Небесних,
як довго будеш гніватися на молитви наші?
6 Нам їжу Ти сльозами замінив,
дав сповна випити нашу чашу сліз.
7 Зробив Ти нас предметом домагань сусідів,
віддав нас ворогам на глум.
5 Через те, коли Христос входив у світ, Він казав:
«Ти не жадав ні пожертви, ні приношення,
лише тіло Ти Мені наготував.
6 Не мав Ти втіхи в спалених пожертвах
та в приношеннях за гріх.
7 Тоді Я сказав: „Ось Я прийшов!
Як сказано про Мене у книзі Закону,
явився Я здійснити Твою волю, о Боже”».(A)
8 Насамперед Він сказав: «Ти не жадав і не мав втіхи з пожертв і підношень, від спалених пожертв та в пожертвах за гріх». (Хоч Закон і вимагав цього). 9 А потім Він сказав: «Явився Я здійснити Твою волю». Отже, Він перше скасовує, щоб установити друге. 10 А саме завдяки волі Божій ми одержали святість. Бо Ісус Христос пожертвував Тілом Своїм навічно.
Марія іде до Єлизавети
39 Тими днями Марія зібралася й подалася, поспішаючи у гірську околицю, до міста юдейського. 40 Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету. 41 І сталося так, що коли вона почула Маріїне привітання, дитина в утробі її ворухнулась, і Єлизавета сповнилася Святого Духа. 42 Вона голосно скрикнула і сказала: «Ти найблагословенніша серед жінок, і благословенна та Дитина, Яку ти народиш. 43 Але за віщо мені така радість, що мати Господа мого завітала до мене? 44 Бо тільки-но звук того привіту торкнувся вуха мого, як дитина в утробі моїй стрепенулася.
45 Благословенна ж ти, тому що повірила у те, що збудеться сказане Господом».
Марія славить Бога
46 І мовила Марія:
47 «Душа моя Господа звеличує,
і дух мій радіє у Бозі, Спасителі моєму,
48 бо зглянувся Він на смиренну свою рабу,
і віднині всі люди зватимуть мене благословенною,
49 бо Всесильний зробив для мене велике.
Ім’я Його—святе.
50 Із роду в рід дарує Він милість тим,
хто шанує Його.
51 Він явив могутність руки Своєї,
усіх хвальків пихатих думкою сердець своїх Він розвіяв.
52 Правителів могутніх Він скинув з їх престолів,
й людей смиренних натомість Він возніс.
53 Людей голодних Він обдарував добром,
і геть прогнав ні з чим людей багатих.
54 Він допоміг народу Ізраїля, слузі Своєму,
згадавши Свою милість,
55 як обіцяв Він нашим предкам:
Авраамові й його нащадкам назавжди».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International