Revised Common Lectionary (Complementary)

126 Пісня прочан.

¹² Тоді Єремія сказав усім вельможам і народу всьому: «Господь послав мене пророкувати дому й місту цьому всі слова, що ви чули. ¹³ Тож виправте путі і вчинки ваші, коріться Всевишньому Богу вашому. Господь змилосердиться й відведе те лихо, що прорік вам. ¹⁴ Але я у руках ваших. Робіть зі мною, що вам здається добрим і справедливим. ¹⁵ Однак мусите знати напевне: якщо мене ви вб’єте, тоді кров невинного буде на вас і на цьому місті, і на мешканцях його, бо й справді Господь мене послав до вас вкласти всі ці слова у вуха ваші».

¹⁶ І вельможі, й народ увесь сказали священикам та пророкам: «Цей чоловік не заслуговує на смерть, бо він промовляв до нас іменем Господа». ¹⁷ Деякі мужі, дехто із старійшин цієї землі підвелися й промовили до всього зібрання: ¹⁸ «Михей з Морешета^[a] пророкував за часів Езекії. І він сказав усьому народу юдейському: „Ось що Господь Всемогутній каже:

¹⁹ Хіба ж Езекія, цар юдейський, разом з усіма юдеями вбив його? Хіба він не боявся Господа й не шукав Його прихильності? Та Всевишній змилосердився й відвів лихо, на яке Він їх прирік. Тож ми робимо велику шкоду душам своїм”».

²⁰ Був також іще один чоловік, який пророкував іменем Господа,—Урія, син Шемаї, з Киріат-Єарима. Він пророкував проти міста цього й проти цього краю і казав те ж саме, що й Єремія. ²¹ Цар Єгояким, всі воїни і всі вельможі чули слова його. Він намагався вбити Урію, але він почув про те і втік, опинившись в Єгипті. ²² Та цар Єгояким послав людей до Єгипту: Елнатана, сина Акбора, та декого з ним. ²³ Вони повернули Урію з Єгипту й привели до царя Єгоякима. Той наказав стратити його й тіло кинути на бідняцький цвинтар.

²⁴ Але Агікам, син Шафана, захистив Єремію, тож його не видали народу і не вбили.

Христос—вічний священик

¹¹ Але якщо духовної досконалості можна було досягти завдяки священицтву левитів (на підставі чого Закон був даний людям), то навіщо ж тоді з’являтися ще одному верховному священику, та ще й не такому, як Аарон, а такому, як Мелхіседек? ¹² Адже коли змінюється священицтво, то мусить змінюватися й Закон. ¹³ Той, про Кого все це сказано, належав до іншого роду. З цього роду ніхто ще не служив при вівтарю. ¹⁴ Адже добре відомо, що наш Господь Ісус Христос походив з роду Юдиного, а говорячи про це коліно, Мойсей не сказав нічого про священиків.

Христос—священик, подібний до Мелхіседека

¹⁵ І це стає ще очевидніше, коли з’являється інший священик, подібний до Мелхіседека. ¹⁶ Бо Йому дається цей сан не за людськими законами або за належністю до певної родини. Його зроблено священиком на основі сили вічного життя. ¹⁷ Адже ось що сказано про Нього у Святому Писанні: «Священик Ти навіки, як той Мелхіседек»^(A).

¹⁸ Тож старий Закон вже скасований, тому що він виявився немічним і безкорисним. ¹⁹ Бо Закон Мойсея не міг зробити нічого досконалим, але ж нині, нам даровано нову надію, котра наближає нас до Бога.

²⁰ Важливо також і те, що настановлення Ісуса Первосвящеником не сталося без Божої клятви (коли священиками стають інші чоловіки, це відбувається без клятви). ²¹ А настановлюючи Ісуса, Бог поклявся:

²² Тож це означає, що Ісус є запорукою кращого Заповіту усім людям Господнім.