Revised Common Lectionary (Complementary)
26 Псалом Давида.
О Господи, суди мене і доведи,
що жив я доброчесно й непохитно
і що завжди на Тебе покладавсь.
2 О Господи, Ти випробуй мої
найпотаємніші чуття й думки.
3 Твоя любов завжди переді мною.
Твоя любов завжди мене веде.
4 Не знаюсь я з брехливими людьми,
і з лицемірами у мене справ немає.
5 Ненавиджу я товариство злих,
й з безбожниками водитись не бажаю.
6 На знак невинності своєї мию руки,
щоби ходить довкола вівтаря Твого, О Господи,
7 і щоб воздати Тобі хвалу,
та ще оповістить про чудеса
усі, що створені були Тобою.
8 О Господи, люблю Твою оселю[a],
де сяє Твоя слава Господня—то яскраве сяйво,
яким Бог повідомляв людям про Свою присутність.
9 О Боже, не карай мене укупі з грішниками
і не відбирай мого життя,
як у людей тих кровожерних,
10 які завжди готові кривдить інших
й чиї долоні завжди прагнуть хабаря.
11 А я життя у чистоті проводжу,
будь милосердний, порятуй мене!
12 Нічого не погрожує мені, коли
я славлю Бога на велелюднім зібранні.
10 За кривду свого брата Якова тебе покриє сором,
і вигублений будеш ти повік.
11 Того дня, коли ти осторонь стояв,
й Ізраїлю не пропонував допомоги,
коли чужинці захопили все добро його,
коли ввійшли ті зайди в його брами
і розіграли жеребом Єрусалима долю,
а ти, Едоме, в той день був як один із них,
чекаючи на частку свою.
12 В той день було не варто зловтішатись[a]
із горя брата Якова,
не слід тобі в той день було радіти
з гибелі народу Юди,
не слід було хвалитися[b] в день їхнього нещастя.
13 Не слід тобі було заходити до брами
Мого народу в день його страждань.
Не варто було зловтішатися з його біди у день,
коли його спіткало лихо.
Не слід було забирати його добро
під час його біди.
14 Не слід тобі було стоять на перехресті,
щоб не пускати втікачів,
не слід було тобі віддати ворогам усіх,
хто уцілів у день нещастя.
15 Бо наближається Господній день до всіх народів.
Як ти вчинив, так і з тобою вчинять,
твої діла впадуть на голову твою.
16 Бо так, як ви пролили[c] кров на горі Моїй святій,
так і інші народи проллють і вашу кров.
Вам прийде кінець,
начебто вас ніколи й не було!
Сьома печатка
8 Коли Ягня розламало сьому печатку, то на небесах на півгодини запанувала тиша. 2 Потім я побачив сімох Ангелів, які стояли перед Богом, і сім сурм було їм дано.
3 Далі підійшов інший Ангел і став біля вівтаря. Він мав золоте кадило, й було йому дано багато ладану, щоб із молитвами всіх святих людей покадити на золотому вівтарі перед престолом. 4 І знявся разом із молитвами святих дим кадильний з рук Ангела до Бога. 5 Потім Ангел узяв кадило, наповнив його вогнем із вівтаря й кинув на землю. Тоді пролунав грім, здійнявся шум, спалахнули блискавиці й стався землетрус.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International