Revised Common Lectionary (Complementary)
147 Славімо Господа, бо щедрий Він!
Пісень співаймо Богу,
бо вславлять Його—приємно!
2 Господь побудував Єрусалим,
народ Ізраїлю поверне Він з полону.
3 Зціляє Він людей, серця яких розбиті,
і перев’язує їм рани.
4 Він знає лік зіркам на небі,
усім їм імена дає.
5 Володар наш—величний, всемогутній,
безмежна Його мудрість.
6 Господь підтримує душею скромних,
пихатих—пригинає до землі.
7 До Господа звертайтеся із жертвами подяки,
співайте Господу пісень, на лірі грайте!
8 Це Він по небу хмари розкидає,
дощами напуває землю,
в горах травою проростає.
9 Це Він худобі корм дає
й крукам, які кричать до Нього.
10 Могутність коней не вража Його,
Йому не до вподоби дужі людські воїни.
11 А тішать Господа всі Його вірні,
хто покладається на Його щиру ласку.
20 Бог не робив цього для жодного народу,
Його повчань народ ніякий більш не має.
Славімо Господа!
36 І Елігу додав:
2 «Ще трохи почекай, дозволь мені все пояснити,
бо через мене Бог сказати хоче.
3 Я здалеку почну й переконаю в тому,
що мій Творець—правий.
4 Нема обману в твердженнях моїх, ручаюсь.
З тобою розмовляє той, хто добре знає.
5 Могутній Бог, людей не зневажає Він.
Могутній Він у мудрості Своїй.
6 Зловмисникам Він не дозволить жити,
але пригніченим віддасть належне.
7 Від праведних Він не відступиться,
не відверне очей від справедливого правителя,
дозволить йому завжди посідати трон.
8 Якщо закутий хтось в кайдани,
захоплений в полон болючим ланцюгом,
9 тоді роз’яснить Він, що скоїли, пихаті,
у чому схибили, бо діяли нахабно.
10 Він вуха їм прочистить, аби чули,
як треба виправлятися, і скаже,
аби тримались далі від гріха.
11 Якщо послухаються і служити будуть,
то житимуть в багатстві й щасті все життя.
12 Якщо не схочуть покоритися, проткне стріла їх,
перейдуть річку смерті й щезнуть без сліду.
13 Злоститься той, у кого заржавіле серце,
і навіть коли Бог кара його, не просить допомоги.
14 Помруть вони у розквіті років,
як юнаки розпутні[a].
15 Але стражденних Бог врятує,
Бог радий слухати таких людей.
16 Він витягне тебе з лещат біди, на простір,
де утисків немає, в вільний і просторий світ,
твій стіл ломитись буде від наїдків.
17 Але обтяжений ти хибними ділами,
весь час твій відбирає тяжба, суд,
18 не дай багатим обдурить себе,
не допускай, щоб підкупи тебе схитнули.
19 Чи зможуть твої статки чи впливові люди
тебе порятувати від біди? О, ні.
20 Не треба ждати тої ночі,
коли пощезне із землі увесь народ[b].
21 Пильнуй, щоб ти до зла не повернувся,
бо ти, здається, зло, а не страждання, вибрав.
22 Всевладний і Всесильний Бог.
Хіба ще є такий, як Він, наставник?
23 Хто Йому вказував, що має Він робити?
Хто міг би вимовить, що Він зробив щось зле?
Права апостола
9 Хіба я не вільна людина? Чи ж не апостол я? Хіба я не бачив Ісуса, Господа нашого? Чи не є ви творінням моїм у Господі? 2 Навіть якщо я не апостол для інших, то все одно я апостол для вас. Ви ж є печаттю мого апостольства в Господі.
3 Ось мій захист від тих, хто хоче судити мене. 4 Чи не маю я права їсти й пити? 5 Чи, може, я не маю права взяти собі віруючу дружину, як це зробили інші апостоли й брати Господні, а також і Петро? 6 Чи, може, лише Варнава і я мусимо працювати, щоб заробляти на прожиток? 7 Який солдат коли служив на своєму власному утриманні? Хто садить виноградник і не їсть плодів його? Або хто доглядає отару і не п’є молока від овець своїх?
8 Чи може, це все лише міркування смертної людини? А чи не про те саме сказано в Законі? 9 У Законі Мойсеєвому записано так: «Не зав’язуй рота волові, що молотить»(A). Хіба Бог дбає лише про волів? Звичайно ні! 10 Чи не говорить Він це заради нас? Так, це було написано заради нас, бо той, хто оре, має орати з надією, і той, хто молотить, має молотити з надією, що одержить частину врожаю.
11 Раз ми посіяли духовне зерно для вашої вигоди, чи така вже велика то буде річ, якщо пожнемо земні блага від вас? 12 Якщо інші мають право збирати земні блага від вас, то чи не маємо ми більшого права на це? Але ми ніколи не користувалися ним. Навпаки, ми терпимо все, щоб часом не чинити перешкод на шляху Доброї Звістки про Христа. 13 Хіба ви не знаєте, що ті, хто працюють в храмі, від святині ж і харчуються? А ті, хто служить біля вівтаря, ділять між собою частину з того, що до вівтаря принесено. 14 Так само Господь наказував, щоб ті, хто проповідує Добру Звістку, жили з цього.
15 Я не користувався цим правом. І написав це не для того, щоб мати цю вигоду. Бо мені краще вмерти, ніж дати комусь забрати у мене можливість похвалитися. 16 Якщо я проповідую Добру Звістку, то не маю чим хвалитися. Це мій обов’язок. І горе мені, якщо не буду проповідувати.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International