Revised Common Lectionary (Complementary)
12 І повстане того часу Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого народу, і буде час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу. І того часу буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі.
2 І багато-хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту.
3 А розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків.
16 Золота пісня Давадова. Хорони мене, Боже, я бо до Тебе вдаюся!
2 Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі!
3 До святих, які на землі, що шляхетні вони, до них все жадання моє!
4 Нехай множаться смутки для тих, хто набув собі інших богів, я не буду приносить їм ливної жертви із крови, і їхніх імен не носитиму в устах своїх!
5 Господь то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш!
6 Частки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя!
7 Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки.
8 Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний!
9 Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно!
10 Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!
11 Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!
11 І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.
12 А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,
13 далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.
14 Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.
15 Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:
16 Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.
17 А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!
18 А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.
19 Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,
20 новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,
21 маємо й Великого Священика над домом Божим,
22 то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!
23 Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.
24 І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.
25 Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.
13 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: Подивися, Учителю яке то каміння та що за будівлі!
2 Ісус же до нього сказав: Чи ти бачиш великі будинки оці? Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!
3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
4 Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака, коли все те виконатись має?
5 Ісус же почав промовляти до них: Стережіться, щоб вас хто не звів.
6 Бо багато-хто прийдуть в Ім'я Моє, кажучи: Це Я. І зведуть багатьох.
7 І як про війни почуєте ви, і про воєнні чутки, не лякайтесь, бо статись належить тому. Та це ще не кінець.
8 Бо повстане народ на народ, і царство на царство, будуть землетруси місцями, буде голод. Це початок терпінь породільних.