Revised Common Lectionary (Complementary)
126 Пісня прочан. Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні...
2 Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними!
3 Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми!
4 Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!
5 Хто сіє з слізьми, зо співом той жне:
6 все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!
9 Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпочуть всі кості мої, я став, як п'яний, як той муж, що по ньому вино перейшло, через Господа й ради святих Його слів...
10 Бо земля перелюбниками стала повна, бо через прокляття потрапила в жалобу земля, повисихали в степах пасовиська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила це кривда...
11 Бо й пророк та священик грішать, їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Господь.
12 Тому буде для них їхня дорога, мов сковзанка в темряві, вони будуть попхнені й впадуть через неї, бо зло Я спроваджу на них року навіщення їх, говорить Господь...
13 А в тих самарійських пророків Я бачив безглуздя, вони пророкували Ваалом собі, і вчинили блудячим народ Мій, Ізраїля!
14 А в єрусалимських пророків Я бачив гидоту: перелюбство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцнили вони, щоб ніхто з свого зла не вернувся... Всі вони Мені стали, немов той Содом, а мешканці його, як Гомора...
15 Тому так промовляє Господь Саваот про пророків оцих: Ось Я їх полином нагодую, і водою отруйною їх напою, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!
7 Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.
2 Авраам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру.
3 Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди.
4 Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
5 Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.
6 Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.
7 І без усякої суперечки більший меншого благословляє.
8 І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.
9 І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.
10 Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.