Revised Common Lectionary (Complementary)
146 Славімо Господа!
Вславляй-но Господа, душе моя!
2 Допоки житиму, я Господу співатиму осанну;
пісень співатиму я Богу, поки я живий.
3 Не покладайтесь на правителів-вельмож,
на них самих чекає смерть, вони не порятують.
4 Дух їхній відлітає теж, у землю повертаються вони,
всі їхні задуми щезають разом з ними.
5 Блаженний той, кому на поміч Бог Якова іде,
хто покладається на Господа у сподіваннях!
6 Господь—це Той, Хто сотворив і небеса, і землю,
і море, і все те, що заселяє їх.
Він Той, Хто вічно вірність зберігає.
7 Він—Той, Хто із пригнобленими справедливий,
Він—Той, Хто хліб щоденний дасть голодним,
Господь ув’язненим дає свободу.
8 Господь сліпому очі розкриває,
Господь на ноги зводить тих, хто впав, спіткнувшись.
Господь любов дарує праведним Своїм.
9 Господь чужинців, що пригрілися в Ізраїлі, захищає[a].
Він боронить сиріт і вдів,
але неправедним влаштовує тяжке життя.
10 Нехай Господь повіки править!
Нехай, Сіоне, твій Господь повік царює!
Славімо Господа!
2 Багаті й бідні поруч йдуть,
бо Господь створив і тих, і тих.
3 Розважливий побачить лихо і знайде рятунок,
пустоголовий наблизиться й поплатиться за це.
4 Для скромного, який шанує Господа, є нагорода:
багатство, слава і життя.
5 Шлях безбожника—між колючок і пасток,
а хто цінує своє життя, той не здибає їх.
6 Навчай молодь, який шлях їй обирати,
тоді і в старості вона не зіб’ється з путі.
7 Багаті панують над злидарями,
а боржник є рабом позичальника.
8 Хто сіє несправедливість, пожне горе,
згине через власний гнів.
9 Благословенний буде щедрий,
бо ділиться він хлібом з бідним.
10 Вижени насмішника, то й сварка стихне,
і сутяги, й образи вщухнуть.
11 Хто любить чисте серце, вишукано промовляє,
той серед друзів матиме царя.
12 Очі Господа стережуть знання,
Він відмітає зрадливі слова.
13 Ледачий вигукує: «Надворі лев!
Він міг би розшматувати мене на вулиці!»
14 Вуста розпусниці—глибока яма,
в яку падає той, кого Господь відринув[a].
15 Дурість прив’язана до серця юнака,
покарання звільнить його від неї.
16 Один наживається, гноблячи бідного,
інший стає бідним, бо платить багатію.
8 Я вам не наказую, а завзяттям інших намагаюся випробувати щирість любові вашої. 9 Бо ви знаєте милість Господа нашого Ісуса Христа, Який полишив Небесні багатства, та збіднів заради вас, щоб завдяки Його вбогості ви могли стати багатими.
10 Така моя порада вам: минулого року ви не лише бажали першими віддати, а й перші робили це. 11 Тож доведіть до кінця розпочате, щоб здійснилося повною мірою те, чого ви так прагли, й давайте від того, що маєте. 12 Бо, якщо даєте з бажанням, то й дар приймається згідно з тим, що є, а не з тим, чого ви не маєте. 13 Не треба, щоб іншим легше було, а вам стало важче, треба, щоб усім було однаково. 14 Річ у тім, що ваш теперішній достаток має допомогти іншим у скруті. Щоб потім достаток іншого став у пригоді вам, коли матимете скруту. 15 Так сказано у Святому Писанні:
«Хто мав багато, той не мав надлишку,
а хто мав мало, не мав нестатків».(A)
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International