Revised Common Lectionary (Complementary)
15 Дивися, сьогодні я даю тобі вибір між життям і смертю, між добром і лихом. 16 Якщо слухатимешся заповідей Господа Бога твого, що я їх тобі даю сьогодні, якщо любитимеш Господа Бога твого й ходитимеш Його шляхами й виконуватимеш заповіді Його, Його настанови й закони, щоб ти жив і множився, Господь Бог твій благословить тебе в землі в яку ти входиш, щоб посісти.
17 Якщо ж серце твоє відвернеться, й ти не слухатимеш Його, зіб’єшся з дороги й поклонятимешся і служитимеш іншим богам, 18 тоді я застерігаю вас сьогодні, що ви загинете. Напевне, ви не житимете довго в землі, до якої, перейшовши Йордан, ви увійдете і якою заволодієте.
19 Я закликаю небеса й землю у свідки сьогодні. Я даю вам вибір між життям і смертю, благословенням і прокляттям. Вибирай життя, щоб жити й дітям твоїм. 20 Люби Господа Бога свого, слухайся Його, тримайся Його. Бо Він—життя твоє, і Він продовжить дні твої в землі, яку Він пообіцяв дати твоїм предкам: Аврааму, Ісааку та Якову.
Книга Перша
(Псалми 1-41)
1 Блажен той чоловік,
який не слідує зловмисників порадам.
Щасливий той, хто не звернув на шлях гріха.
Блаженний, хто не оселився в домі богохульців,
які глузують з Бога.
2 Натомість утішається вченням Господнім.
Над ним міркує день і ніч.
3 Він буде життєдайним,
мов теє древо, що зростає над потоком,
що вчасно плодоносить і ніколи не скидає листя.
Той чоловік у всьому, чим займеться,
успішний буде.
4 А грішні люди—не такі.
Вони, мов та полова, що її здуває вітер[a].
5 Тому й не виправдатись їм,
не буде місця їм між праведних людей.
6 Чому? Бо праведних Господь веде,
а грішники загинуть!
Привітання
1 Вітання від Павла, в’язня заради Ісуса Христа, і Тимофія, брата нашого, Филимонові, дорогому другові нашому і соратнику. 2 Також Апфії, сестрі нашій, та Архипові, сподвижнику нашому, і церкві, яка зустрічається в домі твоєму.
3 Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа.
Любов і віра Филимонова
4 Я завжди дякую Богові, згадуючи тебе в своїх молитвах, 5 бо я чую про твою віру в Господа Ісуса і любов до всіх святих людей Божих. 6 Я молюся, щоб віра, яку ти поділяєш з нами, привела тебе до розуміння всього того доброго[a], що ми маємо в Христі. 7 Брате мій, твоя любов і допомога людям Божим були їм великим надхненням, а для мене—радістю і втіхою.
Прийми Онисима, як брата свого
8 Отже, як брат твій у Христі[b] я можу наважитися вказати тобі, що мусиш робити. 9 Але ж я не наказую, а закликаю тебе в ім’я любові. Благаю тебе я, Павло, старий чоловік, а зараз ще й в’язень в ім’я Ісуса Христа. 10 Я прошу тебе заради сина свого, Онисима, батьком якого я став у в’язниці. 11 Колись він був непотрібний тобі, та зараз він став корисний[c] не лише тобі, а й мені.
12 Я посилаю його назад до тебе, але ж мені так важко це робити, ніби я віддаю тобі власне серце. 13 Мені б хотілося затримати його тут зі мною, щоб він послужив мені замість тебе, поки я у в’язниці за Добру Звістку. 14 Та я не хотів нічого робити без твоєї згоди, щоб будь-який добрий вчинок твій був не з примусу, а з твоєї доброї волі.
15 Можливо, він для того і був розлучений з тобою ненадовго, щоб ти назавжди прийняв його до себе, 16 вже не як раба, але вище за раба—як свого улюбленого брата. Я дуже люблю його, але ти полюбиш його ще дужче, і не просто як людину, а й як брата в Господі.
17 Якщо ти вважаєш мене другом своїм, то прийми Онисима, як ти прийняв би мене. 18 А якщо він чимось скривдив тебе або заборгував щось, то зарахуй це мені. 19 Я, Павло, пишу це власноручно: я поверну тобі цей борг, не кажучи вже про те, що ти зобов’язаний мені своїм життям. 20 Тож, будь ласка, як справжній учень Господній і брат мій у Христі, задовольни прохання моє[d]. Зробивши це, ти підбадьориш і підтримаєш серце моє. 21 Я пишу тобі, маючи впевненість, що ти послухаєшся, і знаю, що ти зробиш навіть більше, ніж я кажу.
Хто може бути Ісусовим учнем
(Мт. 10:37-38)
25 Сила-силенна людей ішла разом з Ісусом. Тож Він сказав їм: 26 «Якщо хтось приходить до Мене, але не любить Мене дужче, ніж своїх батька й матір, дружину й дітей, братів і сестер, і навіть дужче, ніж своє життя, той не може бути учнем Моїм. 27 Той, хто не несе хреста страждання свого і не йде за Мною, той не може бути учнем Моїм.
28 Якщо хтось із вас надумає звести башту, то чи не візьметься він спершу підрахувати, у що це йому стане,—чи має він достатньо грошей, аби довести справу до кінця? 29-30 Бо інакше може статися, що він закладе фундамент, але неспроможний буде закінчити. То люди сміятимуться з нього й казатимуть: „Це той, хто почав будувати, але не зміг добудувати!”
31 Або коли цар вирушає на війну проти іншого царя, чи не сяде він спершу й не поміркує, а чи зможе він зі своїми десятьма тисячами воїнів протистояти ворогові, який має двадцять тисяч бійців? 32 І якщо він не може протистояти йому, то поки ворог ще далеко, чи не вишле він до нього посла з проханням про перемир’я?
33 Так само й кожен із вас: якщо не може кинути все своє майно, то не зможе бути Моїм учнем».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International