Revised Common Lectionary (Complementary)
9 Він зробить тебе успішним у кожному ділі рук твоїх. Діти твої, плід худоби, та землі твоєї процвітатимуть. Бо Господь знову радо дасть тобі достаток—так само, як Він радів предкам твоїм. 10 Так буде, якщо ти слухатимешся Господа Бога свого, виконуючи заповіді Його, Його настанови, записані в цій книзі законів, якщо повернувся до Господа Бога свого всім серцем і всією душею.
Життя або смерть
11 Справді, ця заповідь, що я даю тобі сьогодні, не така вже складна для тебе. Вона не недосяжна. 12 Вона не на небесах, щоб сказати: «Хто для нас підніметься на небеса й поверне її нам, щоб ми могли зрозуміти її й виконувати?» 13 Вона не за морем, щоб казати: «Хто перепливе через море й поверне її нам, щоб ми могли почути її й виконувати?» 14 Ні, те, що тобі треба почути—поруч з тобою, на устах твоїх і в серці твоєму. Можеш виконувати її.
25 [a] Псалом Давида.
До Тебе, Господи, підношу свою душу[b].
2 Мій Боже, в Тебе моя віра.
Тож не зганьбить мене ніхто,
і ворог мій не візьме верху наді мною.
3 Це правда: з тих, хто сподівається на Тебе,
принижений не буде жоден.
Але всім тім безбожникам, що проти Тебе,
окрім приниження, нічого не здобуть.
4 О Господи, відкрий Свої шляхи.
Навчи мене Твої шляхи долати.
5 Веди мене,
навчи мене буть вірним і правдивим.
Бо Ти є Бог мого спасіння,
на Тебе сподіваюсь я щодня.
6 Мій Господи, Ти доброту і милосердя пам’ятай,
адже вони були завжди.
7 Забудь мої гріхи й провини юності моєї.
О Господи, щоб Свою ласку показати,
згадай мене у доброті Своїй.
8 Господь наш—добрий, чесний,
тож грішникам указує Він шлях.
9 Веде смиренних Він стежками доброчестя,
смиренних праведності вчить.
10 А шлях Господній означає,
в любові жити, вірним бути тим,
хто вірний Заповіту Божому й Обітниці Його[c].
Вітання колосянам
1 1-2 Павло, волею Божою апостол Христа Ісуса і Тимофій, брат наш, вітають людей Божих в Колосах, братів і сестер наших вірних в Христі. Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого.
Павлова молитва
3 Коли ми молимося, то завжди дякуємо за вас Богові, Отцю Господа нашого Ісуса Христа. 4 Бо чули ми про вашу віру в Христа Ісуса і про вашу любов до всіх людей Божих. 5 Адже все, на що маєте надію, чекає вас на Небі. Ви вперше почули про це через Послання істинне, що є Доброю Звісткою, 6 коли вам про неї проповідували. Та зараз, вона по всьому світу поширюється й приносить плоди. Так було серед вас відтоді, як ви почули про милість Божу і визнали, що вона—істинна. 7 Ви дізналися про це від Епафраса, нашого улюбленого співробітника, вірного слуги Христа заради всіх нас[a]. 8 Він також розповів нам про любов вашу, натхненну Духом Святим.
9 Тому й ми з того дня, як почули про це, не переставали молитися за вас і благати Господа, щоб ви сповнилися пізнання волі Божої, великою мудрістю і духовним розумінням. 10 Щоб ви жили гідно Господа й у всьому догоджали Йому, приносячи плоди в усякому доброму ділі, і зростаючи в пізнанні Бога[b]. 11 Щоб ви зміцнювалися Його великою силою завдяки Його славній могутності, щоб ви могли знести всі турботи з терпінням і радістю.
12 Дякуйте Отцеві, Який дав вам можливість мати частину тієї спадщини, що належить Божим людям, які живуть у світлі. 13-14 Він визволив нас із влади темряви й привів до Царства улюбленого Сина Свого, в Якому ми маємо визволення і прощення гріхів наших.
Історія про доброго самаритянина
25 Один законник підвівся і, випробовуючи Ісуса, запитав: «Вчителю, що мушу я зробити, аби здобути вічне життя?» 26 Ісус промовив: «А що написано в Законі? Яке твоє розуміння того, що ти там вичитав?» 27 Той відповів: «„Любіть Господа Бога свого всім серцем, усією душею, усією силою і розумом своїм”(A). А також: „Любіть ближнього свого, як себе самого”»(B).
28 Тоді Ісус сказав йому: «Ти відповів правильно. Виконуй це і тоді здобудеш вічне життя». 29 Але він, намагаючись виправдатись, запитав: «Але хто є моїм ближнім?» 30 Ісус відповів: «Ішов якось чоловік із Єрусалиму до Єрихона і потрапив до рук грабіжників. Ті роздягли його, побили та й подалися геть, залишивши його ледь живого. 31 Випадково йшов священик по тій дорозі. Помітивши пограбованого, він перейшов на інший бік дороги, обійшовши його. 32 Тією ж дорогою йшов левит. Побачивши побитого, він також перейшов на інший бік. 33 Потім прийшов туди подорожній самаритянин. Коли він побачив нещасного, то сповнився співчуттям до нього.
34 Він підійшов, перев’язав рани, після того, як полив їх оливою та вином[a]. Тоді поклав стражденного на свого віслюка, відвіз до заїжджого двору і там подбав про нього. 35 Наступного дня самаритянин дав господарю заїзду два динари й сказав: „Подбай про цього чоловіка. Якщо витратиш більше, я віддам тобі різницю, коли повернуся”.
36 То хто ж із цих трьох був ближнім чоловікові, який постраждав від грабіжників?»
37 Законник відповів: «Той, хто змилостився над ним». Тоді Ісус промовив: «Тож іди й роби так, як він».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International