Revised Common Lectionary (Complementary)

Закон про суботу

35 Мойсей зібрав усю громаду дітей Ізраїля і сказав їм: «Ось що Господь наказав вам робити: ² „Роботу можна виконати в шість днів, а сьомий день—свята субота, день відпочинку для Господа. Кожен, хто працюватиме в цей день, буде відданий на смерть. ³ Суботнього дня ви не повинні запалювати вогню в жодному з ваших помешкань”».

Все для священної скинії

⁴ І сказав Мойсей усій громаді дітей Ізраїля: «Ось що Господь заповідав, кажучи: ⁵ „Принесіть від себе дар Господу. Кожен, хто бажає, мусить принести дар для Нього: золото, срібло, бронзу, ⁶ блакитне, пурпурове та ясно-червоне полотно, тонкий льон, козячу вовну, ⁷ дублені баранячі шкіри, шкури, дерево акації, ⁸ оливу для світильників, пахощі для оливи помазання й запашного куріння, ⁹ камінь онікс та інше каміння, для прикрашання ефоду й нагрудника^[a].

¹⁰ І кожен ремісник із вас нехай прийде й зробить усе, що Господь наказав: ¹¹ Святий намет й намет для нього, покриття, гачечки, бруси, засуви, жердини й поставці. ¹² Ковчег, жердини для нього, віко для відпущення гріхів і покривало для перегородки, ¹³ стіл, жердини для нього, все його приладдя й хліб присутності, ¹⁴ світильник для освітлення, весь його посуд, поставці й оливу для освітлення, ¹⁵ вівтар для запашного куріння і його жердини, оливу для помазання, запашний ладан, завісу для входу до святого намету, ¹⁶ вівтар для жертви спалення, бронзову решітку до нього, його жердини й усе приладдя, посуд для обмивання й поставець для нього, стовпи й поставці до них, ¹⁷ запони для подвір’я зі стовпами й поставцями до них, запону для входу на подвір’я, ¹⁸ кілки для святого намету та подвір’я, а також мотузку для них, ¹⁹ особливе вбрання для служби у святилищі, священне вбрання Ааронові та його синам, щоб вони могли служити священиками”».

Народ приносить дари

²⁰ І пішла тоді вся громада ізраїльтян від Мойсея. ²¹ І кожен прийшов, кого серце спонукало, чий дух вимагав того, та приніс дар Господу для служби в наметі зібрання і все для священного вбрання. ²² Прийшли чоловіки й жінки, та всі, хто бажав, поприносили гачки^[b], сережки, перстні, намиста, золотий посуд і різні золоті прикраси. Кожен приносив золоті дари Господу.

²³ Кожен, хто мав блакитне, пурпурове та ясно-червоне полотно, тонкий льон, козячу вовну, дублену баранячу шкіру або шкуру, приносив усе те. ²⁴ Кожен, хто був зворушений, приносив срібло чи бронзу у дар Господу. Кожен, у кого було дерево акації для будь-якого використання, віддавав його Господу. ²⁵ Кожна жінка, що мала вправні руки, власноручно пряла блакитне, пурпурове і ясно-червоне полотно і тонкий льон і приносила його. ²⁶ Всі жінки, кого серце спонукало, майстерно пряли козячу вовну. ²⁷ Старійшини приносили камінь сердолік та інше коштовне каміння, щоб повправляти його в ефод і в нагрудник. ²⁸ Приносили пахощі, оливу для світла, прянощі для запашного куріння. ²⁹ Всі діти Ізраїля, кого серця спонукали принести щось для роботи, яку Господь через Мойсея наказав виконати, приносили добровільний дар Господу.

⁹ Наступного дня, коли вони були в дорозі й уже наближалися до міста, Петро піднявся на дах^[a] будинку помолитися. ¹⁰ Опівдні він відчув, що зголоднів, і захотів їсти. І поки Петрові готували обід, йому було видіння. ¹¹ Петро побачив, як небеса розкрилися й щось подібне до великого простирадла, яке хтось тримає за чотири ріжки, злетіло додолу. ¹² А на ньому були різноманітні тварини й гади земні, а також птахи небесні.

¹³ Тоді голос долинув до нього: «Встань, Петре. Вбий і їж!» ¹⁴ Петро відповів: «Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого». ¹⁵ І вдруге пролунав голос: «Не вважай нечистим те, що очищене Богом». ¹⁶ І так тричі голос промовив до Петра, і тричі Петро відмовлявся, а після того все знову піднялося на небо.

¹⁷ Петро був збентежений, міркуючи, що б усе це могло означати. Аж ось надійшли люди, яких послав Корнилій, й тепер вже стояли біля воріт. ¹⁸ Прибульці голосно запитали, чи гостює тут чоловік на ймення Симон, якого ще називають Петро.

¹⁹ Тим часом Петро все ще розмірковував про з’яву, яку він бачив. І тут Дух Святий сказав йому: «Послухай! Троє чоловіків шукають тебе. ²⁰ Вставай і зійди вниз, й рушай з ними без зволікань, бо то Я послав їх».

²¹ Петро зійшов униз і сказав прибульцям: «Я саме той, кого ви шукаєте. Що привело вас?» ²² Вони відповіли: «Нас послав сотник Корнилій. Він чоловік праведний і богобійний. Весь люд юдейський його поважає. Ангел святий звелів йому запросити тебе до його оселі й послухати твоє слово». ²³ Петро запросив їх зайти й відпочити. Наступного дня він зібрався й вирушив. Разом з ними пішло й кілька віруючих з Йоппії.