Revised Common Lectionary (Complementary)

Цар Світу йде

Вожді, які пішли проти Мойсея

16 Кора, син Іцгара, сина Когата, сина Левія, а також Датан і Авірам, сини Еліава, (і Он, син Пелета) з синів Рувима, ² повстали проти Мойсея разом з двомастами п’ятдесятьма ізраїльтянами, вождями громади, радниками на зборах, визначними людьми. ³ Вони зібралися разом проти Мойсея та Аарона і сказали їм: «Годі вже вам! Бо вся громада, всі вони святі, і Господь із ними. Чому ви ставите себе над усім народом Господнім?»

⁴ Почувши це, Мойсей упав долілиць (показуючи, що він в ньому немає пихи). ⁵ Тоді сказав він Корі і всім його прибічникам: «Вранці Господь сповістить, хто належить Йому і хто святий, і Він приведе того до Себе, і кого Він обере, наблизить до Себе. ⁶ Зробіть так: ти, Коро, з усіма своїми прибічниками візьми кадильниці ⁷ й покладіть в них жар, і поклади завтра на них запашне куріння перед Господом. Тоді чоловік, якого Господь обере, буде святим. Годі вже вам, сини Левія!»

⁸ Тоді Мойсей сказав Корі: «Послухайте, сини Левія! ⁹ Чи вам не достатньо того, що Бог Ізраїлю вилучив вас із громади Ізраїлю, щоб наблизити вас до Себе, щоб ви виконували службу в святому наметі Господа, стояли перед громадою і служили їй? ¹⁰ Він наблизив тебе і твоїх братів, синів Левія, до Себе, але ви також хочете бути ще й священиками. ¹¹ Тож ти й прибічники твої зібралися разом проти Господа. Кому ви нарікаєте на Аарона?»

¹² Тоді Мойсей послав по Датана та Авірама, синів Еліава. Та вони відказали: «Ми не прийдемо! ¹³ Хіба не досить того, що ти вивів нас із землі, що текла молоком і медом, щоб убити в пустелі? А зараз ти хочеш ще й правити нами! ¹⁴ Не привів ти нас ні в землю, що тече молоком і медом, ані дав нам землі з полями й виноградниками. Чи й далі засліплюватимеш і дуритимеш цих людей? Ні, не підемо ми».

¹⁵ Тож Мойсей дуже розгнівався. І промовив він до Господа: «Не приймай приношення їхнє! Жодного віслюка не взяв я від них і жодному з них не заподіяв зла».

¹⁶ Тоді Мойсей сказав Корі: «Ти і всі прибічники твої мусять завтра стати перед Господом: ти і вони, і Аарон. ¹⁷ Кожен із вас мусить узяти свою кадильницю й спалити запашне куріння. Потому кожен із вас мусить принести свою кадильницю перед Господом, двісті п’ятдесят кадильниць, і ти й Аарон—кожен свою кадильницю».

¹⁸ Тож кожен із них узяв свою кадильницю. Вони поклали туди жар і зверху—запашне куріння і стали при вході до намету зібрання разом з Мойсеєм та Аароном. ¹⁹ Кора зібрав усю громаду проти них при вході до намету зібрання. Тоді слава Господа з’явилася всій громаді.

⁷ Пам’ятайте наставників своїх, які навчили вас Слову Божому. Зважайте на те, як жили і померли вони, та наслідуйте віру їхню. ⁸ Ісус Христос—незмінний вчора, сьогодні й завжди.

⁹ Не дозволяйте збити себе з путі різним непевним ученням. Шукаючи духовні сили, покладайтеся тільки на Божу милість, а не на правила про їжу. Ніхто ніколи не мав вигоди, підтримуючи ті закони.

¹⁰ Ми маємо жертовник^[a], з якого не мають права їсти ті, хто служить у святому наметі. ¹¹ Юдейські первосвященики беруть кров забитих тварин до Святеє Святих^[b]. Вони приносять її в жертву за гріхи, а туші спалюють за табором. ¹² Так і Ісус страждав за міською брамою, щоб дати Своїм людям святість через Свою кров. ¹³ Ось чому ходімо до Нього за межі табору, й розділимо Його зганьблену долю. ¹⁴ Бо у нас тут немає вічного міста, ми тільки шукаємо прийдешнє місто.

¹⁵ Тож через Ісуса повинні постійно приносити пожертву Господу, тобто хвалу з уст наших, що визнають Його Ім’я. ¹⁶ І не забуваймо творити добро й ділитися тим, що маємо, з іншими, бо такі жертви милі Богу.

¹⁷ Слухайте наставників своїх, тому що вони відповідальні за ваш духовний ріст. Коріться їм, щоб вони могли виконувати свою справу з радістю й без гірких зітхань, бо це корисне для вас.