Revised Common Lectionary (Complementary)
2 Мій Бог—рятунок мій, Я вірю в Нього,
і тому не побоюсь нікого.
Так, Господь[a]—у моїх піснях і гімнах[b],
Він став моїм спасінням.
3 Ви з радістю дістанете води
з джерел спасіння
4 і скажете тоді:
„Вславляйте Господа, Його ім’я промовте.
Народи хай про Його справи знають,
усім скажіть, який величний Він.
5 За все, що наш Господь звершив, співайте Йому славу,
нехай уся земля дізнається про це.
6 На голос весь вигукуйте і радісно співайте, мешканці Сіону,
Святий Ізраїлю, Величний,—поміж вами!”»
Не буде Ізраїлю кращих часів
6 Горе вам, кому на Сіоні добре,
кому безпечно на горі Самарії:
значні ви люди першого з народів,
до кого дім Ізраїлю за порадою приходить.
2 Підіть до Халне[a] подивіться,
йдіть звідти до великого Гамата[b].
Спустіться в филистимський Ґат[c].
Хіба ви кращі за ті царства? Ні!
Їхні землі просторіші за вашу.
3 О горе вам,
хто думати не хоче про день лихий покарання,
і наближає владу насильства.
4 Зараз ви лежите на ліжках із слонової кістки,
розліглися на ложах своїх.
Ви їсте найкращих ягнят із отари
й добре вгодованих телят.
5 Горе вам, хто співає під арфу, немов Давид,
хто складає пісні на музичних інструментах.
6 Горе вам, хто вино п’є із келихів повних,
хто коштовними пахощами змащує себе повсякчас,
і кого не турбує загибель Йосипового роду.
7 Але ж ваші часи минають,
ви піде у заслання попереду невільників.
Тоді припиняться гучні пиятики тих,
хто розлігся на ложах.
8 Господь Бог Собою поклявся. Ось що Господь Бог Всемогутній твердить:
«Мені огидна Якова гординя,
Я ненавиджу його укріплення і башти.
Тож видам місто це і все,
що в ньому ворогам нещадним».
Про збір коштів для людей Божих в Юдеї
8 А зараз, брати і сестри, ми хочемо, щоб ви знали про Божу милість, даровану церквам Македонії. 2 Що я маю на увазі? Хоч вони були суворо випробувані у скорботах своїх, та мають безмежну радість. Незважаючи на свою глибоку вбогість, вони багаті щедрістю своєю. 3 Я можу засвідчити, що вони давали, скільки могли, і навіть більше того зі своєї доброї волі. 4 Вони невпинно і настійливо благали нас про милість разом з ними служити Божим людям. 5 Вони давали зовсім не так, як ми чекали того: сперш ніж віддати гроші, вони віддали себе Господу і нам, бо так волів Всевишній. 6 Тому ми просили Тита, бо раз він почав свою милосердну працю для вас, то нехай вже й завершить її.
Будьте щедрими
7 Оскільки ви багаті всім: вірою, речами, знаннями, бажанням допомогти у всьому, нашою любов’ю до вас, тож будьте багатими і щедрими у праці для добра інших. 8 Я вам не наказую, а завзяттям інших намагаюся випробувати щирість любові вашої. 9 Бо ви знаєте милість Господа нашого Ісуса Христа, Який полишив Небесні багатства, та збіднів заради вас, щоб завдяки Його вбогості ви могли стати багатими.
10 Така моя порада вам: минулого року ви не лише бажали першими віддати, а й перші робили це. 11 Тож доведіть до кінця розпочате, щоб здійснилося повною мірою те, чого ви так прагли, й давайте від того, що маєте. 12 Бо, якщо даєте з бажанням, то й дар приймається згідно з тим, що є, а не з тим, чого ви не маєте. 13 Не треба, щоб іншим легше було, а вам стало важче, треба, щоб усім було однаково. 14 Річ у тім, що ваш теперішній достаток має допомогти іншим у скруті. Щоб потім достаток іншого став у пригоді вам, коли матимете скруту. 15 Так сказано у Святому Писанні:
«Хто мав багато, той не мав надлишку,
а хто мав мало, не мав нестатків».(A)
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International