Revised Common Lectionary (Complementary)

54 Для диригента. На струнних інструментах. Маскіль Давидів ² про той час, коли зифійці прийшли до Саула і сказали йому: «Давид ховається у нас».

⁵ Ассирійський цар захопив увесь край, виступив проти Самарії й тримав облогу три роки. ⁶ На дев’ятому році правління Гошеа ассирійський цар захопив Самарію і вигнав ізраїльтян в Ассирію. Він поселив їх у Галі, в Ґозані на річці Гавор та в інших мидійських містах.

Ізраїль вигнано за гріхи

⁷ Сталося все це так тому, що ізраїльтяни грішили проти Господа свого Бога, Який вивів їх з Єгипту, з-під ярма фараона, єгипетського царя. Вони поклонялися іншим богам ⁸ і наслідували звичаї тих народів, яких Господь вигнав з-перед Ізраїлю, а ще робили так, як наказували їм ізраїльські царі. ⁹ Ізраїльтяни потай грішили проти Господа їхнього Бога, що не було праведним. У всіх містах вони звели для себе узвишшя: від сторожової башти до укріпленого міста. ¹⁰ Вони встановили священні камені та стовпи Ашери на кожному високому пагорбі й під кожним розлогим деревом. ¹¹ Вони спалювали там запашне куріння на кожному пагорбі, як і ті народи, яких Господь прогнав перед тим, як віддав їм цю землю. Вони чинили зле, чим і викликали Господній гнів. ¹² Вони поклонялися бовванам, хоча Господь і попереджав: «Не робіть цього!»^{[a] 13} Господь застерігав Ізраїль та Юдею через кожного пророка й провидця: «Залиште ваш лихий шлях. Тримайтесь Моїх настанов та правил, як і говориться скрізь у Законі, який Я наказав вашим батькам виконувати і який Я передав вам через Своїх слуг-пророків».

¹⁴ Але ж вони не послухалися й були такими ж товстошкірими, як і їхні батьки, які не ввірилися Господу, їхньому Богу. ¹⁵ Вони відкинули Його правила й Угоду, що Він склав з їхніми батьками, не зважали на ті застереження, які Він їм робив. Вони пішли за нікчемними бовванами й перетворились на нікчем. Вони чинили так, як народи довкола них, хоча Господь їм наказував: «Не робіть того, що вони роблять!»

¹⁶ Вони відмовилися виконувати повеління Господа їхнього Бога і витесали собі двох бовванів, що нагадували обрисами телят, та стовп Ашери. Вони били поклони всім зорям небесним і поклонялися Ваалу. ¹⁷ Вони приносили в жертву своїх синів та дочок, посилаючи їх на вогонь. Вони займалися чаклунством та ворожбою і запродалися злу в Господніх очах, викликавши Його гнів.

¹⁸ Тож Господь дуже розлютився на Ізраїль і відштовхнув їх від Себе. Ніхто не залишився, крім самого коліна Юди.

^29-30 Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви будуєте гробниці пророкам і прикрашаєте могили праведних, кажучи: „Якби ми жили за часів прабатьків своїх, то не були б причетні до пролиття крові пророків”. ³¹ Отже, ви свідчите проти себе тим, що ви є сини вбивць пророків. ³² Тож доводьте до кінця справу ваших предків!

³³ Ви, виплодки зміїні! Як можете ви уникнути покарання пеклом? ³⁴ Слухайте! Я посилаю до вас пророків, мудреців та книжників. Деяких ви вб’єте і розіпнете; інших битимете батогами в синагогах і переслідуватимете з міста до міста. ³⁵ Бути вам винними за всю кров невинну, пролиту на землі: від крові праведного Авеля до крові Захарії^[a], сина Варахії, якого ви вбили між святилищем храму та вівтарем. ³⁶ Істинно кажу вам: кара за все це ляже на людей цього покоління».

Ісус застерігає Єрусалим

(Лк. 13:34-35)

³⁷ «О, Єрусалиме, Єрусалиме, який вбиває пророків і кидає каміння в посланців Всевишнього! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх разом, мов та квочка курчат своїх під крило, але ти відмовився! ^38-39 От і дім ваш лишиться порожнім. Тож кажу Я вам, що не побачите Мене віднині, аж доки не скажете: „Благословенний той, хто приходить в ім’я Господнє!”^(A)»