Revised Common Lectionary (Complementary)
15 Псалом Давида.
Хто може, Господи, прийти до Тебе в святий намет?
Хто може на Святу піднятись гору?
Хто може поклонятися Тобі?
2 Лиш тільки праведні та чисті люди,
правдиві й щирі в мислях і словах,
3 хто не пащекує і зла не чинить своїм ближнім.
4 Хто може увійти в Твій храм?
Лиш ті, хто зневажає нечестивців,
людців, від котрих відвернувся Бог,
хто поважає тих людей,
що прославляють і шанують Господа;
той, хто обіцяне виконує завжди[a].
5 Лиш той, хто не займається лихварством[b]
і хабарів ніколи не бере,
аби за те зашкодити невинним.
Той, хто за цими нормами живе,
завжди безпечний (поряд з Богом) буде!
Золотий тілець
32 Побачивши, що Мойсей усе не спускається з гори, народ зібрався навколо Аарона й сказав йому: «Вставай і зроби нам богів, які йтимуть поперед нас. А щодо цього чоловіка, Мойсея, який вивів нас із Єгипетської землі, то ми не знаємо, що з ним трапилося». 2 Аарон сказав їм: «Повиймайте золоті сережки з вух ваших жінок, синів і дочок і принесіть їх мені». 3 І всі повиймали золоті сережки, що були в їхніх вухах, і поприносили йому. 4 Аарон все забрав у них, зробив різцем тельця і вилив його з золота. Всі сказали: «Ось боги твої, Ізраїлю, що вивели тебе з землі Єгипетської». 5 Побачивши це, Аарон спорудив вівтар перед ним і оголосив: «Завтра буде свято на честь Господа».
6 І повставали вони наступного ранку до сходу сонця, й принесли жертви спалення й мирні жертви. Тоді посідав народ їсти й пити, а потім вони почали веселитися. 7 Господь мовив Мойсею: «Спустися вниз, бо розбестився народ, що ти його вивів з Єгипетської землі, скоївши неймовірний гріх. 8 Люди Ізраїлю швидко відвернулися від усього, що Я наказував їм. Вони зробили собі золотого тельця і вклонялися йому, приносячи пожертви. Вони сказали: „Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з Єгипетської землі”. 9 І мовив Господь Мойсею: „Я бачив цей упертий народ. 10 А зараз залиш Мене Самого, щоб гнів Мій запалав супроти них і знищив їх, а потім від тебе почну великий народ”».
11 Мойсей почав благати Господа, свого Бога, такими словами: «Нащо Ти, Господь, розпалюєш гнів Свій проти Свого народу, що вивів із Єгипетської землі великою силою й могутньою правицею? 12 Навіщо єгиптянам казати: „На лихо Він вивів їх, щоб знищити в горах і стерти з лиця землі?” Відверни Свій палаючий гнів, відверни лихо. 13 Згадай Авраама, Ісаака, Ізраїля, слуг Твоїх, як клявся Ти їм Собою, обіцяючи їм: „Я примножу ваших нащадків і буде їх, як зірок у небі. І всю цю землю, що пообіцяв, Я віддам вашим нащадкам у довічне володіння”».
14 Тоді Господь пожалкував Свій народ і відвернув лихо, яке погрожував навести на нього.
Вітання
1 Вітання від Якова, слуги Всевишнього Бога і Господа Ісуса Христа, всім Божим людям[a], розпорошеним по світу!
Про віру і мудрість
2 Брати і сестри мої, вважайте для себе за радість велику, коли на долю вашу випадають різні випробування. 3 Бо ви ж знаєте, що віра, проходячи через випробування, народжує терпіння. 4 Нехай ваше терпіння якнайкраще себе виявляє у всьому, що ви робите. Тож ви зможете стати досконалими й довершеними, щоб нічого вам не бракувало.
5 Отже, якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить у Бога. Він щедро і з радістю дарує всім людям і не дорікає нікому. 6 Але треба просити з вірою і без сумнівів. Той, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку ганяє і носить вітер. 7 Нехай така людина й не сподівається щось дістати від Господа, 8 бо вона думає про різні справи одночасно і ніколи не може вирішити, що їй далі робити.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International