Revised Common Lectionary (Complementary)

Три коліна повертаються додому

22 Тоді скликав Ісус коліна Рувима, Ґада та половину коліна Манассії^[a]. ² Він сказав їм: «Ви виконали все, що Мойсей, слуга божий, звелів вам, і дослухалися голосу Мого у всьому, що Я наказував. ³ Ви не залишали братів своїх увесь цей час, аж по сьогодні, й виконували всі веління Господа вашого Бога. ⁴ А тепер Господь, Бог ваш, дав безпеку братам вашим, як він і обіцяв їм. Отож тепер повертайтеся до своїх осель, на землю, яку Мойсей, слуга Божий, дав вам по той бік Йордану. ⁵ Але пильнуйте за використанням заповітів та законів, які Мойсей, слуга Божий, дав вам: любіть Господа Бога свого, йдіть шляхами його, дотримуйтесь його заповітів і служіть йому всім серцем, усією душею».

⁶ Потім Ісус благословив їх і відпустив. І розійшлися вони по своїх домівках. ⁷ Мойсей віддав півколіну Манассієвому землі в Башані, а другому півколіну Ісус віддав землі поруч із братами-ізраїльтянами на захід від Йордану. Тож Ісус відпустив їх додому, благословивши. ⁸ Він сказав їм: «Повертайтеся додому з багатствами великими, з отарами численними, зі сріблом та золотом, з одягом усіляким. Розділіть із братами те, що здобули в бою». ⁹ Отож люди Рувима, Ґада та половини коліна Манассії залишили ізраїльтян коло міста Шило, в землі Ханаанській, і повернулися до Ґілеада, на рідну землю, яку віддав їм Мойсей за велінням Господа.

Готуйтеся до пришестя Господнього

5 Немає потреби писати вам, брати і сестри, про часи і строки. ² Ви самі добре знаєте, що День, коли повернеться Господь, прийде несподівано, мов злодій уночі. ³ Люди казатимуть: «Усе мирно і спокійно». І тоді зненацька настигне їх загибель, немов муки вагітної жінки. Й ніхто з них не уникне смерті!

⁴ Але ви, брати і сестри, не перебуваєте в темряві, та той День не застане вас зненацька, немов злодій. ⁵ Бо всі ви належите світлу і дню. Ми не належимо ні ночі, ані темряві. ⁶ Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо і маймо самовладання. ⁷ Бо ті, хто сплять—сплять уночі, і хто п’є—впивається вночі. ⁸ Та оскільки ми належимо дню, то матимемо самовладання. Вберемося ж у панцир віри й любові та в шолом надії на спасіння.

⁹ Бог вибрав нас не для того, щоб терпіли ми гнів Його, а щоб ми дістали спасіння через Господа нашого Ісуса Христа. ¹⁰ Він помер за нас, щоб ми, чи живемо, чи вмерли вже, коли Він прийде, змогли жити разом із Ним. ¹¹ Тож підбадьорюйте і зміцнюйте духовно одне одного, як ви вже це й робите.