Revised Common Lectionary (Complementary)

7 Жалібна пісня^[a] Давида, яку він співав Господу, коли Саул, сину Куша з коліна Веніаминового облудно звинуватив його.

⁷ Сину людський, я поставив тебе вартовим дому Ізраїльського, тож почуй слово, яке Я звертаю до тебе, й застережи їх. ⁸ Коли кажу Я нечестивому: „О нечестивий чоловіче, ти неодмінно помреш”,—а ти не скажеш нічого, щоб відвернути його з хибного шляху, той нечестивий чоловік помре у своєму гріху, і Я вважатиму тебе відповідальним за кров його. ⁹ Та якщо ти справді застережеш нечестивого, щоб відвернувся він від хибного шляху, а він цього не зробить, помре він у своєму гріху, а ти врятуєшся”».

Бог не хоче смерті людей

¹⁰ Сину людський, скажи дому Ізраїлю: «Ось що вони спитають: „Провини наші та гріхи тяжіють над нами, і через них ми гинемо. Як нам бути?” ¹¹ Скажи їм: „Так само правда, як те, що Я існую, не тішить мене смерть нечестивого, Я радше втішаюсь, коли відвертається він від хибного шляху й живе. Відверніться! Відверніться від лихої поведінки вашої! Навіщо тобі вмирати, о доме Ізраїлю?”

¹² Отож, сину людський, скажи своїм землякам: „Праведність праведного не врятує його, якщо він стане на путь гріховну, а нечестивість нечестивого не принесе погибель, якщо він відвернеться від гріха. Праведному, якщо він грішить, не жити тільки завдяки колишній праведності своїй. ¹³ Якщо скажу Я праведному, що він неодмінно житиме, а він тоді покладеться на праведність свою і почне чинити зло, жоден з його попередніх праведних вчинків не буде згадано йому. Помре він за зло, що вчинив. ¹⁴ Або Я скажу нечестивому: „Ти неодмінно помреш”. А він тоді відвернеться від гріха й почне жити справедливо й праведно. ¹⁵ Він віддасть те, що взяв як заставу, поверне вкрадене, дотримуватиметься законів, що дають життя, і не чинить зла ніякого, він не помре. ¹⁶ Жоден із скоєних ним гріхів йому не згадається. Бо він пішов шляхом справедливості та праведності, він, безумовно, житиме. ¹⁷ Однак земляки твої кажуть: „Путі Господа несправедливі!” Але ж це їхні путі несправедливі! ¹⁸ Якщо праведний відвертається від праведності своєї і чинить зло, він помре за це. ¹⁹ А якщо нечестивий відвертається від нечестивості своєї і чинить те, що є справедливим і правильним, він житиме за те, що робить так. ²⁰ А ти, о доме Ізраїлю, кажеш: „Вчинки Господа несправедливі”. Та Я судитиму кожного за його власними вчинками”».

Ісус—Син Божий

¹⁹ І мовив Ісус: «Істинно кажу вам: Син нічого не може вчинити зі Своєї волі. Він мусить побачити, що Отець Його робить. Отже, що робить Отець, те й Син Його робить. ²⁰ Отець любить Сина Свого і не приховує від Нього нічого з того, що робить, і покаже Він ще більші справи, ніж ті, що ви бачили, тож ви дивуватиметеся. ²¹ Так само, як Отець воскрешає померлих і дає їм життя, так і Син повертає життя тим, кому забажає.

^22-23 Отець нікого не судить. Він віддав право судити Сину Своєму, щоб усі люди шанували Сина, як вони шанують Отця. Людина, яка не шанує Сина, не шанує й Отця, Котрий послав Його. ²⁴ Істинно кажу вам: хто чує слово Моє і вірує в Того, Хто послав Мене, має вічне життя. Його не буде засуджено, бо він від смерті перейшов у життя.

²⁵ Істинно кажу вам: близький той час, він уже настав, коли померлі почують голос Сина Божого, і всі, хто почує, матимуть життя. ²⁶ Отець є джерелом життя, і Синові Своєму також дарував таку силу. ²⁷ Він дав Синові владу бути суддею над людьми, бо Він—Син Людський.

²⁸ Не треба дивуватися з того. Надходить час, коли всі, хто у могилах лежать, почують голос Сина Людського. ²⁹ Вони повстануть із могил. Всі ті, хто добро робили, воскреснуть для життя вічного, котрі ж чинили зло, встануть, щоб бути засудженими.

³⁰ Сам Я не можу вдіяти нічого. Суджу Я так, як чую від Бога, і суд Мій справедливий, бо Я не намагаюся робити те, що хочу, а виконую волю Того, Хто Мене послав».

Ісус продовжує розмову з юдеями

³¹ «Якщо Я свідчитиму про Себе Сам, то це свідчення не матиме сили. ³² Але є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що саме Його свідчення мають силу.

³³ Ви посилали людей до Іоана, і він підтвердив, що все це правда. ³⁴ Та Я не покладаюся на свідчення людей, але нагадую вам про те, чому вчив Іоан про ваше спасіння. ³⁵ Іоан був наче той світильник, що поки світить, то дає світло, і ви з радістю приймали його якийсь час. ³⁶ Та в Мене Самого є свідоцтво про Себе більше, ніж те, що дав Іоан, бо те, що Отець звелів Мені виконати, і те, що Я роблю зараз, свідчить про Мене і вказує на те, що Отець послав Мене.

^37-38 Навіть Отець Мій, Який послав Мене, Сам свідчить про Мене. Ви, люди, ніколи не чули Його голосу й не бачили Його обличчя, ви не маєте слова Його у своєму серці, бо не вірите у Того, Кого Бог послав.

³⁹ Ви вивчаєте Святе Писання, бо думаєте, що через нього знайдете вічне життя. Але ж це саме Святе Писання свідчить про Мене! ⁴⁰ Та ви не хочете прийти до Мене, щоб знайти вічне життя.