Revised Common Lectionary (Complementary)

7 Жалібна пісня^[a] Давида, яку він співав Господу, коли Саул, сину Куша з коліна Веніаминового облудно звинуватив його.

³ Естер впала до царевих колін і знову звернулася до царя. Вона плакала й благала милості його, аби відвернути зло Гамана аґаґійського, ту змову, що плів він проти євреїв. ⁴ І цар простягнув до Естер золоте берло, і підвелася Естер, і встала перед царем.

⁵ Тоді вона мовила: «Якщо ласка царя, і я знайшла милість у тебе, і якщо моє прохання справедливе в очах царя, і він добрий до мене, то нехай відізвані будуть ті листи, що є змовою Гамана, сина Гаммедата аґаґійського, в яких Гаман наказав винищити євреїв по всіх царських провінціях. ⁶ Бо як я можу витримати, коли бачу, яке лихо спіткало мій народ? Як я можу пережити, коли бачу винищення свого роду?»

⁷ Цар Артасеркс сказав цариці Естер і єврею Мордекаю: «Я віддав маєток Гамана Естер, а його повісили на шибениці, бо замислив він повбивати євреїв. ⁸ Тепер ви напишете до євреїв, що ви вважаєте за потрібне, від імені царя. І скріпите царською печаткою, бо наказ, писаний від імені царя й запечатаний царською печаткою, не може бути змінено».

⁹ Тоді ж покликали царських писарів. І було то на третій місяць, місяць Сиван, двадцять третього дня. І новий наказ було написано, такий, як звелів Мордекай, до євреїв, до сатрапів, до правителів і вельмож у провінціях від Індії до Ефіопії, до ста двадцяти семи провінцій: до кожної провінції її писемністю, і до кожного народу його мовою, і до євреїв їх письмом та їхньою мовою. ¹⁰ І писав Мордекай той наказ від царського імені й запечатував царським перснем з печаткою. І розіслав він листи гінцями, і помчали вони верхи на найкращих конях з царської стайні.

¹¹ Ось що згідно з царським наказом дозволялося євреям по всіх містах:

«Збиратися й захищати своє життя. Знищувати, вбивати й винищувати всіх озброєних людей з будь-яких народів чи провінцій, які на них нападають, на їхніх жінок і дітей, а маєтки ворогів грабувати».

¹² День, установлений для всіх провінцій царя Артасеркса, був тринадцятим днем дванадцятого місяця Адара. ¹³ Той наказ було передано як закон в усі провінції і проголошено всім народам. Усе було зроблено, щоб євреї підготувалися до того особливого дня, коли могли б помститися своїм ворогам. ¹⁴ Гінці на царських конях за царським наказом гнали якнайшвидше. Отож закон той також було проголошено і в столиці Сузі.

¹⁵ А Мордекай вийшов від царя, вбраний у царський одяг, пурпурний та білий, у золотому вінці, в білому вбранні й пурпуровій мантії. А місто Суза веселилося й раділо. ¹⁶ Для євреїв то був світлий день радості, щастя й честі.

¹⁷ І в кожній провінції, в кожному місті, куди лиш приходив царський наказ і хоч де був би проголошений той закон, радість і щастя, свято й благоденство наставали для юдеїв. І багато інших народів землі ставали юдеями, бо вони почали боятися євреїв.

Радість на небесах

19 Після цього почув я звук гучний, що лунав з небес, немов численний натовп. І люди ті співали:

³ І далі співали вони:

⁴ Тоді двадцять чотири старійшини і чотири живі істоти вклонилися й почали прославляти Бога, Який сидів на престолі. Вони казали:

⁵ Потім з престолу долинув голос, який казав:

⁶ Тоді почув я голос немовби численної громади. Він нагадував шум могутнього водоспаду або сильний гуркоту грому. Ті люди співали:

(Полотно—то праведні вчинки святих людей Божих).

⁹ І сказав мені Ангел: «Запиши: Щасливі ті, кого запрошено на це весільне свято Ягняти». А потім додав: «Це істинні слова Бога».