Revised Common Lectionary (Complementary)
63 Псалом Давида, коли він перебував у юдейській пустелі.
2 О Боже, Ти мій Бог, якого прагну бачить,
душею спраглою і тілом я до Тебе лину,
мов у безводній і засушливій пустелі.
3 Це так, немов коли я бачив з’яву,
коли явився Ти мені в святому храмі[a],
коли у силі й славі Ти постав переді мною.
4 Чого ще кращого в житті чекати?
Та лиш Твою любов безмежну,
устами спраглими Тобі оспівувати хочу!
5 І скільки житиму, Тебе благословляти буду,
здійматиму до неба руки, посилаючи Тобі хвалу.
6 Я втішений, немов найкращих куштував наїдків,
устами щирими душа тебе вславляє!
7 Про Тебе буду пам’ятати в спочивальні,
глухої ночі всі думки мої про Тебе.
8 Ти—моя надійна поміч,
у тіні крил Твоїх я звеселів.
9 Душею я завжди тягнусь до Тебе,
як руки Твої праведні підтримують мене.
10 А хто задумує мене згноїти,
самі у смертну яму попадуть.
11 Їх знайде меч,
лисиця розшматує їх.
12 Щасливий буде цар, бо має Бога,
прославлять Бога всі, хто присягавсь йому!
Він примусить змовкнути лживі вуста.
Сарана понищить урожай
1 Слово Господа, що було Йоїлові, синові Петуїла:
2 «Старійшини почуйте це!
Послухайте, всі люди краю!
Чи так було колись за ваших днів
чи за життя батьків ваших? Ні!
3 Розкажіть про це дітям своїм,
а діти хай своїм розкажуть дітям,
а їхні діти—всім прийдешнім поколінням.
4 Все, що летуча сарана[a] лишила,
то гусінь-сарана пожерла,
усе, що гусінь-сарана лишила,
стрибуча сарана пожерла,
а що стрибуча сарана лишила,
нищівна сарана пожерла[b].
Напад сарани
5 Прокиньтеся, п’яні лідери, плачте й голосіть,
ви, хто вином солодким впивається,
бо скінчилося воно,
більше не скуштувати вам його.
6 Народ могутній,
незліченний вдерся в край мій.
У нього зуби, наче зуби лева,
у нього ікла, наче у левиці ікла.
7 Спустошення вони принесли в виноградник мій,
перетворили фіґові дерева на обрубки,
вони кору з них облупили, викинувши геть,
і зробили білими галузки.
Народ ридає
8 Голоси, мов наречена, вбрана у вереття[c],
над своїм померлим нареченим.
9 Офіри й ливні жертви зникли з храму.
Священики, Господні слуги, тужать.
10 Поля спустошено і висушено землю.
Бо збіжжя спустошене, і висохло молоде вино,
олія свіжа вийшла вся.
11 Сумуйте, хлібороби, голосіть, винороби,
за ячменем та пшеницею,
адже згнило у полі жниво.
12 І лози виноградні зів’яли й фіґові дерева.
Гранати, навіть пальми й яблуні—
усі дерева повсихали в полі.
І справді, всохла радість між людьми.
13 Священики, вберіться у вереття й голосіть,
тужіть усі, хто служить при вівтарі.
Ввійдіть, слуги мого Бога, ніч перебудьте у веретті,
бо хлібні жертви й ливні жертви вже не принесуть
до храму Бога вашого.
Страшна руїна після сарани
14 Призначте піст, усю громаду скличте,
зберіть старійшин і усіх людей
до храму Господа Бога вашого,
й до Господа взивайте.
6 Але Тимофій щойно повернувся від вас і приніс нам Добру Звістку про віру вашу і любов. Він сказав нам, що ви завжди тепло згадуєте про нас, і що маєте сильне бажання побачити нас так само, як і ми бажаємо побачити вас. 7 Тож, брати і сестри, у всіх наших стражданнях і гоніннях ми підбадьорилися вірою вашою.
8 Так, ми тепер сповнені життя, бо знаємо, що ви міцно стоїте в Господі. 9 Яку подяку ми можемо віддати Богові за вас, за всю ту радість, що ми маємо перед нашим Богом? 10 Ми ревно молимось і вдень, і вночі, щоб змогли ми вас побачити знов і дати вам усе необхідне, аби зміцнити вашу віру.
11 Тож нехай сам Бог наш і Отець і Господь Ісус спрямують наш шлях до вас. 12 Нехай Господь примножить і збагатить вас любов’ю одне до одного й до всіх інших, так само, як і ми сповнені любові до вас. 13 Нехай Він зміцнить в вас бажання праведного життя і зробить вас невинними й святими перед Богом нашим і Отцем у час пришестя Господа нашого Ісуса з усіма Його святими людьми.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International