Revised Common Lectionary (Complementary)
63 Псалом Давида, коли він перебував у юдейській пустелі.
2 О Боже, Ти мій Бог, якого прагну бачить,
душею спраглою і тілом я до Тебе лину,
мов у безводній і засушливій пустелі.
3 Це так, немов коли я бачив з’яву,
коли явився Ти мені в святому храмі[a],
коли у силі й славі Ти постав переді мною.
4 Чого ще кращого в житті чекати?
Та лиш Твою любов безмежну,
устами спраглими Тобі оспівувати хочу!
5 І скільки житиму, Тебе благословляти буду,
здійматиму до неба руки, посилаючи Тобі хвалу.
6 Я втішений, немов найкращих куштував наїдків,
устами щирими душа тебе вславляє!
7 Про Тебе буду пам’ятати в спочивальні,
глухої ночі всі думки мої про Тебе.
8 Ти—моя надійна поміч,
у тіні крил Твоїх я звеселів.
9 Душею я завжди тягнусь до Тебе,
як руки Твої праведні підтримують мене.
10 А хто задумує мене згноїти,
самі у смертну яму попадуть.
11 Їх знайде меч,
лисиця розшматує їх.
12 Щасливий буде цар, бо має Бога,
прославлять Бога всі, хто присягавсь йому!
Він примусить змовкнути лживі вуста.
7 Господь поклявся Собою, бо ж Яків так пишався Ним:
«Ніколи не забуду жоден їхній вчинок,
нічого, що вони зробили.
8 Уся країна від цього здригнеться,
затужить по померлим кожен, хто живе на ній.
Тоді підніметься уся земля,
скаламутиться, і знов спаде,
немов в Єгипті Ніл».
9 «І буде це в той день,—говорить Господь Бог,—
коли примушу сонце Я зайти опівдні,
і серед дня накрию темрявою землю.
10 Перетворю Я ваші свята на жалобу,
пісні перетворю на голосіння.
Я кожного вдягну в вереття
і облисіє кожна голова[a].
Зроблю Я так, що ви тужитемете,
наче за єдиним сином,
і вечір того дня буде повен гіркоти».
Настають страшні часи спраги та голоду за Словом Господнім
11 Господь Бог говорить:
«Дивіться, вже надходить час,
коли Я голод напущу на край.
Та це буде не голод за хлібом і не спрага за водою,
але ж на слово Господа настане голод.
12 Люди блукатимуть від моря і до моря,
і з півночі на схід тинятимуться туди-сюди,
й шукатимуть слово Господа і не знайдуть його.
13 Понепритомніють дівчата гарні того дня,
і хлопці молоді від спраги знепритомніють також.
14 Хто присягається гріхом Самарії[b] і каже:
„Так само вірно, як те,
що Бог живе твій, Дане,[c]
як те, що Беершеби Бог живе”,—
впадуть й ніколи більш не підведуться».
20 Брати і сестри мої, не думайте як діти! В лихому будьте дітьми, але в думках будьте дорослими. 21 В Писанні[a] сказано:
«Я буду говорити з цими людьми
устами чужинців й чужими мовами,
але навіть і тоді вони мене
не послухають».(A)
Так каже Господь.
22 Тож дар розмовляти різними мовами є знаменням не для віруючих, а для невіруючих. Пророчий же дар—не для невіруючих, а для віруючих. 23 І, якщо тоді вся церква збереться разом, і всі розмовлятимуть різними мовами, то чи не скажуть сторонні або невіруючі, що ви збожеволіли? 24 Та якщо всі пророкують слово Боже і ввійде хтось сторонній або невіруючий, то відкриються всі гріхи його, та вашими словами засуджений він буде. 25 Всі таємниці серця його виявляться. І впаде він долілиць, і поклониться Богу, кажучи: «Справді, Бог серед вас!»[b]
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International