Revised Common Lectionary (Complementary)
70 Для диригента. Одна з Давидових пісень на зміцнення людської пам’яті.
2 Будь ласка, Господи, врятуй мене!
Прийди мені, о Господи, на допомогу!
3 Хай тих, хто на моє життя полюють,
поразка і ганьба чекають!
Зле замишляють проти мене,
та я надію все ж плекаю,
що зганьблені, відступляться вони.
4 Нехай усі, хто зневажав мене,
замовкнуть у приниженні своїм.
5 Ще сподіваюся, що щастя знайде усіх,
хто похвалу Тобі співає.
І вірю я, що завжди зможуть величати[a] Тебе всі ті,
хто помочі в Тобі шукає.
6 Нужденний, безпорадний я бідака,
прийди мерщій і порятуй мене!
Не зволікай, щоб пізно не було,
бо лиш в Тобі моє спасіння, Боже!
Вступ
1 Це слова Амоса, що був одним із пастухів з Текоа. Він бачив ці з’яви про Ізраїль за часів юдейського царя Уззії та ізраїльського царя Єровоама за два роки до землетрусу.
Кара Араму
2 Амос сказав:
«Всевишній рикає мов лев з Сіону,
з Єрусалима голос подає.
Пастуші пасовиська тужать,
і висохла гора Кармел[a]».
Покарання Арама
3 Ось що говорить Господь:
«За численні злочини Дамаска
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо його народ зруйнував Ґілеад залізним цепом.
4 Тож Я нашлю вогонь на дім Газаела[b],
і він дощенту спалить твердині Бен-Гадада[c].
5 Я зламаю засув Дамаської брами
і погублю правителя долини Авен[d],
який тримає скіпетр в Бет-Едені[e],
а народ Араму піде в полон до Киру[f]».
Так говорить Господь.
Кара филистимлянам
6 Ось що Господь говорить:
«За численні злочини Ґази[g]
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо його народ вигнав в неволю цілі громади,
щоб зробити їх рабами Едома.
7 Тож Я нашлю вогонь на стіни Ґази,
і він дощенту спалити її твердині.
8 Я погублю того, хто сидить в Ашдоді,
хто тримає скіпетр в Ашкелоні[h].
І Я простягну руку Свою проти Екрона[i],
і ті филистимляни, що живими лишилися, помруть».
Так говорить Господь Бог.
Кара Фенікії
9 Ось що Господь говорить:
«За численні злочини Тира,
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо він продав у рабство цілі загони полонених Едома,
він не пам’ятає угоди між братами[j].
10 Тож Я нашлю вогонь на стіни Тира,
і він дощенту спалить його твердині».
Кара Едому
11 Ось що Господь говорить:
«За численні злочини Едома[k]
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо він переслідував свого брата (Ізраїля) мечем
і не виявив милосердя.
Гнів володів ним одвіку,
тож він розривав Ізраїль на шматки як дикий звір.
12 Тож Я нашлю вогонь на Теман[l],
і він дощенту спалить твердині Боцри[m]».
Кара Аммону
13 Ось що Господь говорить:
«За численні злочини Аммона
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо він вбивав вагітних жінок у Ґілеаді,
щоб розширити землі країни своєї.
14 Тож Я запалю вогонь на стіни Равви,
і він дощенту спалить її твердині серед галасу в день битви,
з могутнім смерчем у штормову днину.
15 Тоді цар їхній піде у заслання
разом зі своїми князями».
Так говорить Господь.
Кара Моаву
2 Ось, що Господь говорить:
«За численні злочини Моава[n]
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо він перепалив кістки царя едомського
на вапно негашене[o].
2 Тож Я нашлю вогонь на Моав,
і він дощенту спалить твердині Керіота[p],
і помре Моав у галасі битви,
серед криків та грому сурм.
3 Я погублю правителів[q] його
і понищу всіх князів його разом з ним».
Так говорить Господь.
Кара Юдеї
4 Ось що Господь говорить:
«За численні злочини Юдеї
Я не стримаю Свого гніву проти неї,
бо її народ відмовився підкорятися закону Господа,
і не дотримувався Його настанов.
Лжебоги, за якими ходили її батьки,
збили їх з путі Божої (праведної).
5 Тож Я нашлю вогонь на Юдею,
і він дощенту спалить твердині Єрусалима».
Сім Ангелів сурмлять у сурми
6 І сім Ангелів, які мали сурми приготувалися сурмити.
7 Перший Ангел засурмив, і стався град та вогонь, перемішані з кров’ю, і все те вилилося на землю. Третина землі, дерев й уся зелена трава згоріли у вогні.
8 Засурмив другий Ангел, і ніби величезна гора, охоплена вогнем, упала в море, перетворивши третину моря на кров. 9 Третина всього живого в морі повмирала й третина кораблів була знищена.
10 Засурмив третій Ангел у сурму свою, і велика зірка, що сяяла, немов світильник, упала з неба на третину всіх річок та джерел. 11 І ймення зірки тієї—«Полин»[a]. Тож третина води стала гіркою, та багато людей вмерло від тієї води.
12 Засурмив у сурму четвертий Ангел, і третина сонця й місяця, й третина зірок були вдарені. Третина їх згасла, і третина дня, а також третина ночі втратили своє світло.
13 Потім поглянув я і побачив орла, який летів у височині. Він промовляв гучним голосом: «Горе, горе, горе тим, хто живе на землі, бо три сурми напоготові і засурмлять незабаром три Ангели!»
Сарана
9 П’ятий Ангел засурмив у сурму, і побачив я зірку, що впала з неба на землю. І був даний їй ключ від колодязю, що вів униз до безодні. 2 Коли вона відімкнула криницю, що вела до безодні, звідти пішов дим, ніби диміла велетенська піч; тоді сонце й небо почорніли від того диму.
3 З того диму на землю попадала сарана, і сила була дана їй жалити людей, подібно скорпіонам. 4 Але ж наказано їй було не завдавати ніякої шкоди ні траві на землі, ні жодній рослині, ані дереву, а тільки людям, у яких немає Божої печаті на чолі. 5 І наказ був даний тій сарані: не вбивати людей, але болем мучити їх п’ять місяців. А біль той, як від жала скорпіона. 6 І всі п’ять місяців шукатимуть ті люди смерті, але не знайдуть її. Вони благатимуть про смерть, та вона обходитиме їх.
7 Сарана ж та схожа була на коней, готових до бою. На головах у неї було щось на зразок золотих вінчиків, а обличчя подібні до людських. 8 Волосся сарани нагадувало жіноче, а зуби були, як у левів. 9 На грудях у сарани були немовби залізні панцирі, а шум її крил нагадував гуркіт колесниць, що мчать на битву, запряжені багатьма кіньми. 10 Сарана мала хвости з жалом, як у скорпіонів. І в хвостах тих сили було стільки, щоб мучити людей протягом п’яти місяців. 11 Царем сарани був ангел безодні на ім’я «Аваддон»[b], гебрейською мовою, а грецькою мовою—«Аполліон» (або «Руйнівник»).
12 Перше велике лихо минуло. Два інших великих лиха все ще наближаються.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International