Revised Common Lectionary (Complementary)
5 Для диригента хору. Для флейти. Псалом Давида.
2 Почуй молитву мою, Господи!
Сприйми слова, що в серці я плекав.
3 І зглянься, мій Боже й мій Царю,
на благання мої, як молюся Тобі.
4 Щоранку, Господи, Ти чуєш голос мій,
коли складаю я Тобі пожертву
і терпеливо відповіді жду.
5 Ти не бовван, що любить грішний люд.
Вони не ті, хто селиться з Тобою.
6 Дурні[a] не вклоняються Тобі!
Ти відвертаєшся від тих, хто лихо сіє.
7 Зі світу пощезають брехуни.
Господь ненавидить підступних, кровожерних
людей, що замишляють іншим зло.
8 Я ж, з милості великої Твоєї,
прийду в Твій храм,
вклонюся я з благоговінням
до храму святого Твого.
9 Навчи мене, о Господи, праведно жити,
пильнують бо мій кожен крок недоброзичливці мої.
Свій шлях зроби прямим[b].
10 Чому? Бо з уст недоброзичливців моїх
і слова правди не злетить ніколи.
Їхні серця народжують лише нещастя.
І пащі, мов розверзнуті могили,
на язиці у кожного брехня!
11 Ти покарай їх, Боже!
Нехай самі впадуть у власні пастки.
Їх розчави за їхні злочини численні.
За що? Адже вони повстали проти Тебе!
12 Хто ж вірить в Тебе і щасливі будуть,
навіки будуть втішені вони!
Усіх благослови, хто ймення Твоє любить,
і щастя у Тобі вони знайдуть!
13 Коли Ти праведних, о Господи, благословляєш,
довкола них стаєш Ти муром захисним.
13 Що можу я тобі сказати,
до чого ти подібна, дочко Єрусалим?
З чим можу порівняти тебе,
щоб втішити, дочко Сіону?
Твоя руїна неосяжна, ніби море.
Хто тебе зцілить?
14 Були твоїм пророкам з’яви,
пусті й оманливі про тебе.
Вони не викривали провин твоїх,
аби неволю відвернути.
Натомість бачили тебе
в брехливих та пустих пророцтвах.
15 Руками сплескують на тебе подорожні.
Вони свистять й хитають головами над Єрусалимом:
«Невже це місто, про яке розповідали,
що то неперевершена краса, утіха світу всього?»
16 Пащекували проти тебе вороги твої.
Вони свистять, зубами скреготять і кажуть:
«Ми проковтнули їх, це саме той день!
Його чекали ми, і він настав,
ми побачили його»!
17 Те учинив Господь, що Він замислив.
Свою погрозу Він виконав,
яку проголосив давно.
Він без пощади усе зруйнував.
Примусив ворога позбиткуватися з тебе,
зміцнив могутність ворогів твоїх.
Перша подорож апостола Павла
13 У церкві в Антиохії були деякі пророки й учителі: Варнава, Симеон, якого ще називали Ніґером, Луцій з Киринеї, Манаїл, який зростав разом з Іродом-тетрархом[a], та Савл. 2 Одного разу, коли вони служили Господу й постилися, Дух Святий промовив до них: «Відділіть Мені Варнаву і Савла для справи, на яку Я їх обрав».
3 Тож після поста і молитви, апостоли й учителі поклали руки на Варнаву й Савла і вирядили їх у дорогу. 4 Послані Духом Святим, вони вирушили до Селевкії, звідки відпливли на Кіпр. 5 Опинившись у Саламині, вони проповідували Слово Боже в юдейських синагогах. Їм допомагав Іоан Марко.
6 Вони перетнули весь острів аж до Пафоса, там зустріли ворожбита і лжепророка, юдея, якого звали Вар-Ісус. 7 Він був при губернаторі Сергії Павлі, чоловікові розумному. Той послав по Варнаву й Савла, бо хотів почути Слово Боже. 8 Але проти них виступив Елімас-ворожбит (так перекладається його ім’я). Він намагався відвернути губернатора від віри в Ісуса. 9 Тоді Савл, якого також звали Павлом, сповнений Духа Святого, поглянув пильно на Елімаса й сказав: 10 «Ти повен усіляких підступів і лихого лукавства! Ти син диявола, і ворог усього доброго! Чи припиниш ти коли-небудь удавати брехню за істини Господні? 11 Тож слухай! Господь торкнеться тебе і ти осліпнеш й певний час не бачитимеш сонця».
Тієї ж миті глибока темрява накрила Елімасові очі, і він почав ходити безпорадно кругами, намагаючись знайти когось, хто повів би його за руку. 12 Побачивши, що сталося, губернатор здивувався науці Господній і повірив.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International