Revised Common Lectionary (Complementary)

5 Для диригента хору. Для флейти. Псалом Давида.

Молитва Неемії

1 Ось слово Неемії, сина Гакалії:

У місяці кислеві на двадцятий рік правління царя Артаксеркса^[a] перебував я у стольному місті Сузі. ² І прийшов до мене один із братів моїх, Ханані, який повернувся з Юдеї з іншими людьми. Я розпитував їх про юдеїв та їхні родини, що пережили вигнання, і про Єрусалим.

³ Вони повідали мені таке: «Ті в провінції, Юдеї, хто пережив вигнання та полон, зазнають великого лиха й приниження. Стіни Єрусалима зруйновано, брами спалено».

⁴ Як почув я ті слова, то сів і заплакав. І журився багато днів. Я постився й молив Бога Небесного. ⁵ Я молився:

«О Господи, Боже Небесний, великий і жахливий, Який дотримується Заповіту й любить тих, хто любить Його й дотримується Його заповідей.

⁶ Послухай уважно і очі розплющ, щоб почути молитву слуги Твого. Я молюся Тобі день і ніч за людей Ізраїлю, слуг Твоїх. Я сповідаюся в гріхах народу ізраїльського, у яких ми винні перед Тобою. І я, і родина батьків моїх грішили. ⁷ Ми, ізраїльтяни, дуже ображали Тебе. Ми не виконували заповідей Твоїх, настанов та законів, які Ти дав слузі Своєму Мойсею.

⁸ Згадай, будь ласка, заповідь, яку Ти дав слузі Своєму Мойсею: „Якщо ви будете невірні, Я розкидаю вас поміж іншими народами, ⁹ але, якщо ви повернетеся до Мене, будете дотримуватися заповідей Моїх і виконувати їх, Я зберу всіх вигнанців звідусюди й поселю їх у місці, яке Я вибрав для того, щоб ім’я Моє там перебувало”.

¹⁰ Вони слуги Твої і люди Твої, яких сила Твоя велика й рука Твоя врятували. ¹¹ О мій Володарю, почуй молитву Свого слуги й молитви всіх Своїх слуг, які шанують Тебе. Допоможи сьогодні слузі Своєму, щоб мав я милість від царя».

Я ж був тим, хто перший куштував цареве вино^[b].

Апостол Петро зцілює каліку

3 Одного дня Петро та Іоан йшли до храму у третю годину дня. То був час молитви. ² А тут якісь люди несли чоловіка, каліку від народження. Його щодня садили біля храмових воріт, що називалися Красною Брамою, щоб він міг просити милостині в тих, хто йшов до храму.

³ Коли жебрак побачив, що Петро й Іоан входять до храму, він попросив у них грошей. ⁴ Апостоли поглянули на нього й Петро сказав: «Подивися на нас!» ⁵ Він подивився на них, сподіваючись щось від них одержати. ⁶ Але Петро промовив: «Я не маю ні срібла, ні золота, але я дам тобі те, що маю: Ім’ям Ісуса Христа з Назарета, встань і йди!»

⁷ Тоді Петро взяв каліку за праву руку та підняв його. І негайно ноги й ступні того чоловіка зміцніли. ⁸ Жебрак стрибком став на ноги й почав ходити. Він рушив із ними до храму, походжав і підстрибував, славлячи Бога.

⁹ Всі люди бачили, як він ходить і як славить Бога. ¹⁰ Вони впізнали в ньому того жебрака, який завжди сидів і просив милостині біля Красної Брами храму. І всі були здивовані з того, що сталося з цим чоловіком.