Revised Common Lectionary (Complementary)
Господня обітниця Давиду
7 Після того, як цар поселився в своєму палаці й Господь дав йому відпочити від ворогів, які обсіли його, 2 він сказав пророку Натану: «Поглянь, я живу в прекрасному палаці, збудованому з кедру, а ковчег Господній зберігається в наметі».
3 Натан відповів цареві: «Роби, як тобі підказує серце, бо з тобою Господь». 4 Тієї ж самої ночі Натан почув слово Господнє:
5 «Піди й скажи Моєму слузі Давиду про те, що наказує Господь: „Це не ти маєш будувати Мені оселю. 6 Я ще не жив у домі від того дня, як вивів ізраїльтян з Єгипту і по сьогодні. Я переходив з місця на місце, і жив у наметі. 7 І хоч би де ходив Я з ізраїльтянами, хіба ж Я сказав комусь із правителів, яким Я заповідав вести Мій народ ізраїльський: „Чому ви не збудували Мені оселю із кедру?”
8 Тепер скажи Моєму слузі Давиду про те, що наказує Господь Бог Всемогутній: „Я забрав тебе з пасовиська, де ти ходив за отарою, щоб ти правив Моїм народом ізраїльським. 9 Я був з тобою скрізь, хоч де б ти ходив.: Я знищував усіх ворогів на твоєму шляху. Тепер Я звеличу твоє ім’я серед інших імен славетних людей на землі. 10 Я призначу місце для Мого народу ізраїльського й поселю його там, і житимуть там люди, і ніхто їх більше не турбуватиме. Нечестивці не будуть більше гнобити їх, як раніше, 11 з того часу, коли Я призначив суддів над ізраїльським народом. І Я дам тобі відпочити від усіх ворогів. Господь каже тобі, що Господь зведе дім для тебе[a].
16 Твій дім, твоє царство переживуть віки переді Мною, твій престол буде довічним”».
Марія славить Бога
46 І мовила Марія:
47 «Душа моя Господа звеличує,
і дух мій радіє у Бозі, Спасителі моєму,
48 бо зглянувся Він на смиренну свою рабу,
і віднині всі люди зватимуть мене благословенною,
49 бо Всесильний зробив для мене велике.
Ім’я Його—святе.
50 Із роду в рід дарує Він милість тим,
хто шанує Його.
51 Він явив могутність руки Своєї,
усіх хвальків пихатих думкою сердець своїх Він розвіяв.
52 Правителів могутніх Він скинув з їх престолів,
й людей смиренних натомість Він возніс.
53 Людей голодних Він обдарував добром,
і геть прогнав ні з чим людей багатих.
54 Він допоміг народу Ізраїля, слузі Своєму,
згадавши Свою милість,
55 як обіцяв Він нашим предкам:
Авраамові й його нащадкам назавжди».
89 Маскіль Етана, езрагіта.
2 Оспівуватиму я вічно Божу милість,
із покоління в покоління прославлятиму я Його вірність!
3 Бо я сказав, що милість—то навіки.
Ти Свою вірність збудував на небесах!
4 Промовив Бог: «Я склав Угоду з обранцем Своїм,
обіцянку слузі Давиду дав Своєму:
19 Щит наш Господу належить,
наш цар—святому Ізраїлю.
20 Сказав Ти в з’яві якось вірному Своєму:
«Я радше оберу помічника, ніж воїна,
Я юнака обрав з-поміж людей.
21 Знайшов Свого раба Давида Я,
помазавши його святим єлеєм.
22 Моя рука підтримає його,
Моя правиця дужим його зробить.
23 Його не обдурити ворогам
і кривдники безсилі проти нього.
24 Я ворогам його завдам поразки,
всіх, хто ненавидить його, здолаю.
25 Мої любов і вірність лишаться із ним,
і буде ріг його піднесений в Моє ім’я[a].
26 Під його владу Я віддам і море, і річки.
25 Слава Тому, Хто може зміцнити віру вашу, дотримуючись Доброї Звістки, що я проповідую. Це Благовість про Ісуса Христа—ця таємна істина, яку вам Бог повідав і яка була схована довгі часи. 26 А зараз вона відкрита нам через написане пророками, за велінням Бога. Ця таємна істина з волі вічно живого Бога стала відома всім народам заради їхньої послуху, що починається з віри. 27 Єдиному мудрому Богу через Ісуса Христа слава навіки! Амінь!
Благовіщення діві Марії
26-27 Коли пішов шостий місяць Єлизаветиної вагітності, Бог послав Ангела Ґавриїла до Ґалилейського міста Назарета, до діви, зарученої з чоловіком на ймення Йосип, з роду Давидового. І звали ту діву Марією.
28 Прийшовши до неї, Ангел промовив: «Вітаю тебе, благословенна. Господь з Тобою». 29 Але вона була дуже збентежена тими словами й думала собі, що б те привітання могло означати. 30 І Ангел сказав їй: «Не бійся, Маріє. Ти здобула прихильність Божу. 31 Послухай! Ти завагітнієш і народиш Сина, і назвеш Його Ісусом. 32 Він матиме велич, і Його називатимуть Сином Всевишнього Бога. І Господь Бог дасть Йому трон Його батька Давида. 33 Він повік правитиме народом Якова, і Царству Його не буде кінця».
34 Марія запитала Ангела: «Як же таке може статися, адже я ніколи не була з чоловіком?» 35 Ангел відповів їй: «Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього Бога огорне Тебе. То ж Святе Дитя, Яке народиться, буде назване Сином Божим. 36 І ще послухай: „Твоя родичка Єлизавета також вагітна сином, незважаючи на її похилий вік. Це вже шостий місяць її вагітності, а про неї ж казали, що вона неплідна! 37 Немає нічого неможливого для Бога”». 38 Марія сказала: «Я слуга Господня, хай буде мені те, що ти сказав». І Ангел полишив її.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International