Revised Common Lectionary (Complementary)

28 Псалом Давида.

Одруження Самсона

14 Пішов Самсон до міста Тимни й побачив там молоду филистимлянку. ² Тоді пішов він до батька й матері і сказав: «Побачив я в Тимні филистимлянку, просватайте її мені за дружину».

³ Батько й матір відповіли йому: «Хіба ж немає жінки серед дочок нашого коліна, щоб тобі ото брати жінку з необрізаних филистимлян?» Але Самсон сказав батькові: «Візьміть її мені, бо дуже вже впала вона мені в око». ⁴ Мати й батько не знали, що то було від Господа, бо Він шукав, як позбутися филистимлян, що правили тоді Ізраїлем.

⁵ Отож пішов Самсон із батьком та матір’ю до Тимни. Коли підійшли вони до винограднику Тимни, зненацька назустріч Самсону кинувся молодий лев. ⁶ Дух Господній спустився на Самсона, дав йому сили, й він розірвав того лева, як молоде ягня—голими руками. Та нічого не розповів батькові й матері про те, що сталося.

⁷ Тоді пішов Самсон і поговорив з жінкою, і вона сподобалась йому. ⁸ А згодом повернувся, щоб забрати її й одружитися. По дорозі назад він звернув, щоб подивитися на останки лева, і був страшенно здивований, що в череві лева завівся бджолиний рій, і з’явився мед. ⁹ Набрав він меду в долоні й їв по дорозі. Прийшов до батька й матері і їм теж дав того меду попоїсти. Але не сказав їм, що нашкріб того меду з черева мертвого лева.

¹⁰ Його батько пішов до жінки тієї, і Самсон влаштував там свято. Бо такий був тоді звичай. ¹¹ Коли люди його побачили, то вибрали тридцятьох дружок, щоб ті були коло нього. ¹² Самсон сказав їм: «Давайте я загадаю вам загадку. І якщо за сім днів свят ви її цілком розгадаєте, то дам я вам тридцять лляних сорочок і ще тридцять святкових убрань. ¹³ Але якщо не розгадаєте, от ви дасте мені тридцять лляних сорочок та тридцять святкових убрань». Вони відповіли йому: «Кажи свою загадку. Давайте її послухаємо». ¹⁴ Отож сказав він їм:

За перші три дні вони не змогли розгадати тієї загадки.

¹⁵ На четвертий день^[a] сказали вони дружині Самсоновій: «Перехитруй свого чоловіка, нехай він скаже розгадку. Інакше ми спалимо тебе й хату твого батька. Хіба ж ти запросила нас сюди, щоб обібрати?»

¹⁶ Тож Самсонова жінка плакала в нього на плечі й лементувала: «Ти просто ненавидиш мене. Ти мене не любиш. Ти загадав загадку людям моїм, і не пояснив мені розгадку». Він відповів їй: «Стривай, я ж і батькові й матері своїм не розказав. То чому ж я маю відкрити її тобі?» ¹⁷ Отож проплакала вона на його плечі решту днів того свята. І на сьомий день він розповів їй розгадку, бо дуже вже вона йому докучала. Тоді вона розказала те своїм людям.

¹⁸ На сьомий день перед заходом сонця мешканці міста сказали Самсону:

А він їм на те відповів:

¹⁹ Тоді зійшов на нього Дух Господній і сили йому надав. І пішов він до Ашкелона, вбив тридцятеро людей, забрав їхній одяг і віддав тим, хто розгадав ту загадку. Палаючи від люті, він пішов до хати свого батька. ²⁰ А наречена Самсонова вийшла заміж за його дружку.

Павлова молитва

³ Щоразу дякую я своєму Богові, згадуючи про вас. ⁴ Кожна моя молитва за всіх вас сповнена радості. ⁵ Адже ви допомагали мені проповідувати Добру Звістку від найпершого дня й донині. ⁶ Я певний у тому, що Господь, Який розпочав благодійну справу серед вас, продовжуватиме її аж до того дня, коли Христос прийде знову й завершить її.

⁷ Мені так і належить думати про вас, бо ви дуже близькі серцю моєму. І не лише у в’язниці, а й коли я захищаю й непохитно утверджую Добру Звістку, ви завжди були спільниками моїми у милості Божій. ⁸ І Бог мені свідок, що я дуже сильно хочу бачити вас, бо люблю усіх вас любов’ю Ісуса Христа.

⁹ Ось молитва моя за вас:

Щоб любов ваша все більше зростала разом із знанням і розумінням. ¹⁰ Молюся я, щоб ви повсякчас були спроможні розрізняти важливе від нікчемного, і завжди могли вибрати найкраще, й залишатися чистими і бездоганними до Дня приходу Христового; ¹¹ щоб ви з допомогою Ісуса Христа сповнилися плодами праведності на славу і хвалу Божу.

Павлові випробування допомагають у праці Господній

¹² Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що все, що сталося зі мною, сприяло поширенню Доброї Звістки. ¹³ Бо вся сторожа палацу та всі інші дізналися, що причиною мого ув’язнення є те, що я служу Христу. ¹⁴ До того ж, через моє ув’язнення більшість братів у Господі підбадьорилася. Вони проповідують Слово Боже більш відверто і без страху.